¬≥дпочинок маЇ бути активний
”роки виживанн¤

• - - Ќайкраще шукати гриби по рос≥, або в дощову погоду.
• - - Ќайб≥льше гриб≥в п≥д березами.
• - - Ѕ≥л≥ гриби ростуть с≥м'¤ми.
• - - ѕам'¤тайте: де мухомори та мурашники Ч там ≥ б≥л≥ гриби.
• - - Ўукайте гриби з п≥вн≥чного боку дерева; з≥ сходу ≥ заходу њх значно менше, а з п≥вденного боку (особливо ¤кщо л≥то жарке) њх взагал≥ нема.

√риби збирають щодн¤, њх не виривають, а в≥дкручують, засипаючи м≥сце, на ¤кому вз¤то гриб, вологою землею. «бирають гриби прот¤гом майже чотирьох м≥с¤ц≥в. —ередн≥й врожай з 1 м2 становить в≥д 4 до 6 кг.

• Ѕагато клопоту завдаЇ грибникам липень. ƒл¤ них у л≥с≥ Ї чимала здобич, треба њњ лише в≥дшукати. ќсобливо багато в наших л≥сах б≥лих гриб≥в, маслюк≥в, п≥дберезник≥в. якщо не в≥рите, зав≥тайте на „ерн≥г≥вщину чи ∆итомирщину.

«биранн¤ гриб≥в Ч це справа не т≥льки ц≥кава, а й серйозна. Ќе знаючи броду, не суньс¤ у воду Ч вчить народна мудр≥сть. Ѕо ≥накше недалеко й до —иди. —л≥д бути дуже обережним. ѕерш н≥ж йти з кошиком у л≥с, треба добре шати, ¤к≥ з гриб≥в можна збирати, а ¤к≥ Ч н≥.

• √риби, що ростуть у наших м≥сцевост¤х, розпод≥л¤ютьс¤ на безумовно њст≥вн≥, умовно њст≥вн≥ та нењст≥вн≥Чотруйн≥. ¬ њжу вживаютьс¤ переважно молод≥ плодов≥ т≥ла безумовно њст≥вних дикоростучих гриб≥в. ƒо ц≥Їњ групи належать: б≥л≥ гриби, п≥дберезники, п≥досичники, маслюки, моховики, польов≥, лугов≥ ≥ спец≥ально культивован≥ печериц≥ (шамп≥ньйони), лисички, рижики, сироњжки.

Ѕ≥лий гриб. ¬ де¤ких м≥сцевост¤х його називають також боровиком, б≥ловиком, коров'¤ком. ÷е найкращ≥ гриби, њх смажать, вар¤ть ≥з них суп, маринують, сол¤ть ≥ сушать.

• ƒуже смачн≥ польськ≥ гриби, њх њд¤ть смаженими, вареними, сол¤ть ≥ сушать на зиму. Ќа цей гриб теж може бути схожий за формою г≥ркий жовчний гриб. јле на в≥дм≥ну в≥д нього у польського гриба жовто-зелена губчата нижн¤ поверхн¤ шапки, ≥ ¤кщо њњ злегка подавити, вона стаЇ синювато-зеленою.

• ѕ≥досичник називають ще краснюк, червоноголовик за ¤скраво-червоний, буро-червоний, жовто-червоний, червоно-коричневий кол≥р його шл¤пки. ” цього гриба губка спочатку б≥ла, а згодом стаЇ буро-с≥рою, н≥жка Ч цил≥ндрична, пор≥вн¤но висока, б≥ла з с≥ткою темних лусочок. ћ'¤коть п≥досичника б≥ла, на злом≥ дещо червонувата або синювата. ѕ≥досичником цей гриб називають тому, що найчаст≥ше його можна знайти у лист¤них л≥сах, поблизу осик га й шл¤пка його пофарбована п≥д червоний ос≥нн≥й осиковий лист. ¬≥н смачний смаженим, використовуЇтьс¤ також дл¤ приготуванн¤ супу, дл¤ сол≥нн¤ та суш≥нн¤ на зиму.

ѕ≥дберезник Ч найближчий сус≥да п≥досичника. Ўл¤пка у нього в ранньому пер≥од≥ опукла, твердувата, згодом плоска, м'¤ка, але за кольором бура ≥ ѕ≥дберезник Ч найближчий сус≥да п≥досичника. Ўл¤пка у нього в ранньому пер≥од≥ опукла, твердувата, згодом плоска, м'¤ка, але за кольором бура ≥ темно-бура. √убчатий шар п≥дберезника спочатку б≥лий, згодом брудно-с≥рий, на н≥жц≥ Ч темн≥ лусочки. ћ'¤коть б≥ла, на злом≥ не темн≥Ї, а при кул≥нарн≥й обробц≥ стаЇ чорною. темно-бура. √убчатий шар п≥дберезника спочатку б≥лий, згодом брудно-с≥рий, на н≥жц≥ Ч темн≥ лусочки. ћ'¤коть б≥ла, на злом≥ не темн≥Ї, а при кул≥нарн≥й обробц≥ стаЇ чорною.

«а смаком п≥дберезники мало поступаютьс¤ б≥лим грибам, њх теж смажать, вар¤ть, маринують, сол¤ть, сушать. –екомендуЇтьс¤ т≥льки в≥др≥зати нижню половину н≥жки: вона волокниста, жорстка. «овн≥шн≥й вигл¤д приготованих п≥дберезник≥в не такий апетитний, ¤к б≥лих: вони темн≥ють.

ћаслюк звичайний. …ого можна смажити, солити, маринувати, варити « нього суп. Ўк≥рку з шапки сл≥д зн≥мати. Ќа маслюк трохи схожий г≥ркий гриб овечка ” овечки нижн¤ поверхн¤ шапки ≥ржаво-червона, а у маслюка _ св≥тло-жовта.

• ћоховик зелений. …ого можна њсти у смаженому, вареному вид≥, можна сушити ≥ солити, хоч в≥н ≥ не в≥др≥зн¤Їтьс¤ високими смаковими ¤кост¤ми. ћоховик дещо схожий на овечку. –озр≥зн¤ти ц≥ гриби можна по забарвленню нижнього губчатого шару шапки: у моховика вона ¤скраво-жовта або зеленувато-жовта.

–ижик. –екомендуЇтьс¤ дл¤ засолу ≥ маринуванн¤, смачний також смаженим. Ќа отруйн≥ та нењст≥вн≥ гриби не схожий.

• Ћисички. ѕриЇмн≥ на смак, дещо жорсткуват≥, њх можна варити, смажити, маринувати ≥ солити. ћолод≥ лисички набагато смачн≥ш≥, н≥ж перезр≥л≥. –остуть вони у м≥шаних л≥сах. ÷≥каво, що лисички, на в≥дм≥ну в≥д ≥нших гриб≥в, н≥коли не бувають червивими.

«асолен≥ грузд≥ Ч одна з найкращих грибних закусок. ќзнаки грузд≥в: шл¤пка воронкопод≥бна (у молодих плоска), б≥ла або жовтувата, м'¤коть ламка, б≥ла (часом зеленувата), молочний с≥к Ч гострий, њдкий. –остуть грузд≥ у ¤линових л≥сах.

• ј ц≥ гриби вирощують в теплиц¤х. Ќазва њх шамп≥ньйони. ¬они дуже смачн≥ ≥ корисн≥ гриби. ¬ирощують њх в спец≥альних теплиц¤х, у п≥двалах ≥ просто у ¤щиках. Ўамп≥ньйони можна вирощувати прот¤гом ц≥лого року. ƒл¤ вигонки шамп≥ньйон≥в необх≥дний св≥жий гн≥й, найкраще к≥нський. ƒо гною сл≥д додавати см≥тт¤ («ќЧ40%). ѕерший раз гн≥й перебивають через 2Ч3 дн≥ п≥сл¤ укладки. „ерез 5Ч6 дн≥в його знову перебивають. якщо гн≥й дуже вологий, робл¤ть третю перебивку. ¬олог≥сть маЇ бути пом≥рною њњ визначають, втискаючи грудку гною в руц≥: ¤кщо вода не капаЇ, а т≥льки змочуЇ руку Ч значить волог≥сть пом≥рна. √н≥й закладають шаром завдовжки 25Ч«ќ см, старанно ущ≥льнюючи його. „ерез 10Ч15 дн≥в п≥сл¤ набивки приступають до висаджуванн¤ грибниц≥. √рибницю можна придбати в спец≥ал≥зованих магазинах. √рибницю розламують на шматочки вагою в 20Ч40 г ≥ висаджують у шаховому пор¤дку на в≥дстан≥ 25Ч«ќ см. «акладають њњ в лунки ≥ засипають пом≥рно вологим, старанно подр≥бненим гноЇм. ѕри нормальн≥й вологост≥ ≥ температур≥ грибниц¤ починаЇ проростати через 10Ч20 дн≥в. ÷е перев≥р¤ють таким чином: злегка п≥дн≥мають гн≥й ≥ дивл¤тьс¤, Ч ¤кщо гн≥й простромлений нитками грибниц≥, значить можна засипати землею. «емлю сл≥д засипати суху, шаром завтовшки 3Ч5 см.  раще брати легку суглинисту дернову землю або перегн≥й в сум≥ш≥ ≥з зерновою землею. ¬рожай можна зн≥мати через 50Ч60 дн≥в п≥сл¤ висадженн¤ грибниц≥. ƒл¤ одержанн¤ високого врожаю в теплиц≥ сл≥д п≥дтримувати температуру пов≥тр¤ в≥д 13∞ до 14∞. ѕри дещо нижч≥й температур≥ гриби не з'¤вл¤ютьс¤, а при надто висок≥й Ч ростуть швидко, але низьк≥ за ¤к≥стю. Ќеобх≥дна також р≥вном≥рна волог≥сть ірунту. √рибницю, ¤к правило, перед збиранн¤м врожаю поливають теплою водою, причому дуже обережно, щоб вода не проникала у гн≥йний ірунт. ¬олог≥сть пов≥тр¤ у прим≥щенн≥, де вирощуютьс¤ шамп≥ньйони, маЇ становити в≥д 80 до 90 в≥дсотк≥в.

—ироњжка харчова. —мачна сироњжка ≥ смаженою, ≥ вареною, њњ можна солити ≥ сушити на зиму. «устр≥чаЇтьс¤ у лист¤них та хвойних л≥сах, на луках. ¬она не схожа на жоден отруйний або ж нењст≥вний гриб.

• Ўамп≥ньйон звичайний. ≤нод≥ його називають печерицею. ÷е дуже ц≥нний ≥ смачний гриб. ѕридатний дл¤ приготуванн¤ будь-¤ких страв, дл¤ сол≥нн¤ та маринуванн¤. —тар≥ гриби з чорно-бурими пластинками не рекомендуЇтьс¤ вживати: вони не смачн≥.

ќпеньок справжн≥й. Ўироко розповсюджена також ≥нша його назва Ч ос≥нн≥й гриб. ќсобливо смачн≥ опеньки засоленими ≥ маринованими, але можна њх ≥ смажити, варити. –екомендуЇтьс¤ споживати т≥льки шапки, оск≥льки н≥жки у них волокнист≥ ≥ мало њст≥вн≥. ќпеньок справжн≥й дуже схожий на отруйн≥ фальшив≥ опеньки. ” њст≥вного опенька шапка коричнево-жовта, у фальшивих опеньк≥в Ч ¤скраво-жовта, червонувата, або с≥ро-зелена. ” справжн≥х опеньк≥в пластинки св≥тло-бур≥, нер≥дко вкрит≥ ≥ржавими пл¤мочками, у фальшивих вони с≥рувато-зелен≥ або димчато-чорн≥.

• ¬ходить чорниц¤ ≥ до складу шлункового в'¤жучого чаю (у сум≥ш≥ з плодами черемхи). Ћист¤ чорниц≥ рекомендуЇтьс¤ дл¤ л≥куванн¤ цукровоњ хвороби, бо д≥Ї воно под≥бно до ≥нсул≥ну. Ќа¤вн≥сть особливих сполук Ч арбутину ≥ в≥льного г≥дрох≥нону Ч вказуЇ на можлив≥сть застосуванн¤ листк≥в ≥ плод≥в чорниц≥ ¤к дезинф≥куючого засобу при п≥Їл≥тах, циститах та уретритах.

ƒо групи умовно њст≥вних в≥днос¤тьс¤ вс≥ види сморж≥в, грузд≥в, вовн¤нки, валуњ, свинухи та ≥н. ¬ цих грибах, особливо в шк≥рочц≥ њх шапок, Ї отруйн≥ речовини, але при вар≥нн≥ вони повн≥стю гинуть.  ип'¤тити ц≥ гриби треба у п≥дсолен≥й вод≥ прот¤гом 15 хвилин, пот≥м злити в≥двар, зн¤ти верхню шк≥рочку з шапок, промити в холодн≥й вод≥ ≥ ще раз добре проварити або п≥дсмажити.

„асто њст≥вн≥ гриби мають своњх отруйних дв≥йник≥в. ∆овчний ≥ сатанинський гриб, наприклад, дуже схожий на б≥лий. јле перш≥ на злом≥ швидко рожев≥ють, пот≥м син≥ють. —правжн≥й же б≥лий гриб при цьому завжди залишаЇтьс¤ б≥лим.

ƒо отруйних гриб≥в в≥днос¤тьс¤ бл≥д≥ поганки, несправжн≥ опеньки, червон≥ ≥ пантерн≥ мухомори, чорнильн≥ гриби (гнойовики) ≥ два види дощовик≥в. ќтруйн≥ речовини, що м≥ст¤тьс¤ в грибах ц≥Їњ групи Ч аман≥тотоксини Ї у бл≥д≥й поганц≥, мускарин Ч у мухоморах та ≥н. ,- не переход¤ть у в≥двар, не руйнуютьс¤ нав≥ть при тривал≥й теплов≥й обробц≥. —аме вживанн¤ цих гриб≥в веде до виникненн¤ отруЇнь, ¤к≥ здеб≥льшого, особливо у д≥тей, зак≥нчуютьс¤ смертю.

Ќайнебезпечн≥ш≥ бл≥д≥ поганки (зелен≥). ¬они викликають смертельне отруЇнн¤. Ўапка молодих гриб≥в нап≥вкул¤ста, п≥зн≥ше Ч плоско-випукла, бл≥до або оливково-зеленого кольору, шовковиста, ≥нод≥ ≥з залишками сп≥льного покривала у вигл¤д≥ б≥лих пласт≥вц≥в. ѕластинки б≥л≥, широк≥, не прикр≥плен≥ до н≥жки. Ќ≥жка б≥ла, з муаровим зеленуватим малюнком, внизу з бульбопо-д≥бним потовщенн¤м ≥ плавчастим к≥льцем. ћ'¤коть б≥ла, п≥сл¤ зн¤тт¤ шк≥рки з шапки стаЇ зеленувато-жовтою. Ѕл≥ду поганку ≥нод≥ плутають ≥з сироњжками, п≥дберезниками, шамп≥ньйонами.

ƒо отруйних в≥днос¤тьс¤ ≥ так≥ гриби, ¤к сморж≥, котр≥, незважаючи њх небезпечн≥ властивост≥, все ж споживаютьс¤. ¬ сморжах м≥ститьс¤ кислота, ¤ка може викликати серйозн≥ розлади печ≥нки та кровоносноњ системи њњ шк≥дливу д≥ю не завжди вдаЇтьс¤ усунути нав≥ть п≥сл¤ варки цих гриб≥в. ќзнаки отруЇнн¤ дають про себе знати не ран≥ше, н≥ж через 8 годин. ÷ей час достатн≥й дл¤ того, щоб вразити печ≥нку. «'¤вл¤Їтьс¤ нудота, б≥ль п≥д ложечкою. “¤жк≥ отруЇнн¤ можуть призвести нав≥ть до смерт≥ ќтже, споживати вс≥ сумчаст≥ гриби типу сморж≥в можна т≥льки п≥сл¤ дек≥лькох етап≥в њх обробки. —початку не менше 10 хвилин њх в≥дварюють у вод≥, пот≥м в≥джимають до повного ƒо отруйних в≥днос¤тьс¤ ≥ так≥ гриби, ¤к сморж≥, котр≥, незважаючи њх небезпечн≥ властивост≥, все ж споживаютьс¤. ¬ сморжах м≥ститьс¤ кислота, ¤ка може викликати серйозн≥ розлади печ≥нки та кровоносноњ системи њњ шк≥дливу д≥ю не завжди вдаЇтьс¤ усунути нав≥ть п≥сл¤ варки цих гриб≥в. ќзнаки отруЇнн¤ дають про себе знати не ран≥ше, н≥ж через 8 годин. ÷ей час достатн≥й дл¤ того, щоб вразити печ≥нку. «'¤вл¤Їтьс¤ нудота, б≥ль п≥д ложечкою. “¤жк≥ отруЇнн¤ можуть призвести нав≥ть до смерт≥ ќтже, споживати вс≥ сумчаст≥ гриби типу сморж≥в можна т≥льки п≥сл¤ дек≥лькох етап≥в њх обробки. —початку не менше 10 хвилин њх в≥дварюють у вод≥, пот≥м в≥джимають до повного зв≥льненн¤ в≥д в≥двару ≥ знову промивають. ѕ≥сл¤ того гриби просмажують. якщо сморж≥ висушити, а пот≥м збер≥гати прот¤гом двох тижн≥в, то це вив≥льнить њх в≥д отруйних речовин ≥ зробить придатними дл¤ споживанн¤ Ќешк≥длив≥ сморж≥ сл≥д в≥др≥зн¤ти в≥д небезпечних сморж≥в, зовн≥ дуже схожих на них. зв≥льненн¤ в≥д в≥двару ≥ знову промивають. ѕ≥сл¤ того гриби просмажують. якщо сморж≥ висушити, а пот≥м збер≥гати прот¤гом двох тижн≥в, то це вив≥льнить њх в≥д отруйних речовин ≥ зробить придатними дл¤ споживанн¤ Ќешк≥длив≥ сморж≥ сл≥д в≥др≥зн¤ти в≥д небезпечних сморж≥в, зовн≥ дуже схожих на них.

!!!«апам'¤тайте такий неписаний Ђл≥совийї закон н≥коли не клад≥ть у кошик шик тих гриб≥в, щодо ¤ких у вас виникаЇ бодай найменший сумн≥в!!!