¬≥дпочинок маЇ бути активний
”роки виживанн¤

	ƒещо про п≥дготовку до туристичного походу | ўоб не в≥дчувати спраги
	Ќе посп≥шаючи, швидше пройдете маршрут | Ќа привал≥
	ѕро с≥рники, багатт¤ та де¤к≥ побутов≥ др≥бниц≥ | як готувати њжу в поход≥
	ƒошкул¤ють комар≥, мошки та ≥нш≥ комахи? ÷ьому можна зарадити
	≥лька сл≥в про пл≥т та де¤к≥ човн¤рськ≥ премудрост≥ | «агубили компас? Ќе засмучуйтесь
	ўедр≥ дари л≥су |  оротко про гриби | «елена аптека | ќбережно - ц≥ рослини отруйн≥

ўоб не в≥дчувати спраги

Ѕагато пити у поход≥ не рекомендуЇтьс¤. Ѕезсистемне питт¤ р≥дини перевантажуЇ шлунок ≥ кровоносну систему, викликаЇ посилене вид≥ленн¤ поту ≥ в той же час не усуваЇ спраги. Ќайкраще пити гар¤чий чай вранц≥, на вечерю та на великих привалах (десь за «ќЧ40 хвилин до виходу). ¬ ц≥ пер≥оди обмежувати питт¤ не сл≥д. Ќа перших двох привалах пити не рекомендуЇтьс¤. якщо ж вас мучитиме спрага, прополощ≥ть рот ковтком води з фл¤ги. Ќа третьому Ч; четвертому привал≥ можна випити не б≥льше одн≥Їњ скл¤нки води або соку. –анком добре з'њсти, шматочок хл≥ба, посипаний с≥ллю, ≥ запити його чаЇм.

• Уƒавайте вип'Їмо солоноњ водиФ Ч запропонував хтось в день л≥тньоњ спеки. „и не сл≥д це сприйн¤ти, ¤к недоречний жарт? ѕити солону воду? Ќ≥, це не жарт. ¬ спеку чим б≥льше людина п'Ї, тим сильн≥ше п≥тн≥Ї. “≥ло стаЇ б≥дн≥шим на воду, а пити хочетьс¤ ще дужче. —≥ль гальмуЇ роботу залоз, ¤к≥ вид≥л¤ють п≥т. “ому в жарк≥ дн≥, особливо п≥д час туристського походу, солона вода тамуЇ спрагу набагато краще, н≥ж пр≥сна.

¬ поход≥ не завжди вдаЇтьс¤ натрапити на чисту джерельну воду, тому пийте т≥льки кип'¤чену воду

• ” казанку кипить вода. ѓњ одержали ≥з б≥лого придорожнього сн≥гу. јле що це? „ому вода стала каламутною ≥ брудною? —права в тому, що падаючи, сн≥жинки захоплюють з пов≥тр¤ пилинки та часточки диму. ѕоки сн≥г пухнастий, бруд в ньому непом≥тний. якщо ж сн≥г розтопити, у вод≥ легко пом≥тити бруд, ¤кий накопичивс¤ в ньому прот¤гом зими. ќсь чому не можна тамувати спрагу здавалось би зовс≥м чистим ≥ бездоганно Ђб≥лим сн≥гомї.

ўоб донести в≥дро води повним ≥ не розхлюпати, киньте в нього дерев'¤ну хрестовину.

• ƒихайте через н≥с Ч менше в≥дчуватимете спрагу.

Ќе посп≥шаючи, швидше пройдете маршрут

• яку швидк≥сть розвиваЇ турист? «доров≥, середньо тренован≥ люди проход¤ть за годину 4Ч4,5 км. ѕривчайте себе до в≥льного, р≥вном≥рного дещо пружного кроку. –итм≥чн≥сть кроку спри¤Ї ч≥тк≥й робот≥ серц¤, правильному диханню.

„и знаЇте ви, що в процес≥ звичайноњ ходьби беруть участь вс≥ групи м'¤з≥в, ¤к≥ у дорослоњ людини становл¤ть близько 45 в≥дсотк≥в ваги њњ т≥ла? ” кожного з нас приблизно 600 р≥зних м'¤з≥в, але, ¤кщо њх пост≥йно не тренувати, можуть порушитись р≥зн≥ функц≥њ орган≥зму: робота серц¤, диханн¤, насичен≥сть тканин киснем та ≥н. «в≥дси висновок Ч ¤комога б≥льше ход≥ть, займайтес¤ п≥шох≥дним туризмом.

• ѕереход¤чи р≥вчак по тоненьк≥й колод≥, не див≥тьс¤ п≥д ноги, спр¤мовуйте погл¤д на дальн≥й к≥нець колоди. “ак легше утримувати р≥вновагу.

• ¬ ¤кому взаЇмозв'¤зку перебувають атмосфера та схильн≥сть до вивих≥в? ¬ найбезпосередн≥шому. —аме тиск пов≥тр¤ щ≥льно притискуЇ одну до одноњ поверхн≥ суглоб≥в, забезпечуючи њх нормальну роботу. ѕри пониженому тиску, скаж≥мо, високо в горах, людина, ¤ка не встигла акл≥матизуватись, нав≥ть тр≥шечки оступившись, може вивихнути соб≥ ногу. ќтже, будьте обережн≥.

• Ќа заплавних луках найкоротшою в≥дстанню м≥ж двома точками Ї не пр¤ма л≥н≥¤, а вторована дорога або добре втоптана стежка. Ќе намагайтесь йти навпростець: ви неодм≥нно вийдете до нездоланноњ перепони ≥ т≥льки змарнуЇте час.