ѕро с≥рники, багатт¤ та де¤к≥ побутов≥ др≥бниц≥
- ” поход≥ с≥рники з т≥Їњ чи ≥ншоњ причини можуть в≥дсир≥ти. ÷ього можна уникнути, спец≥ально п≥дготувавши њх. “реба розтопити небагато параф≥ну або шматок стеариновоњ св≥чки у бл¤шанц≥ ≥ занурити туди гол≥вки с≥рничк≥в. ѕот≥м сл≥д дати змогу параф≥ну остигнути ≥ покласти с≥рники в коробку, котру не завадить обгорнути тоненьким папером ≥ теж занурити у параф≥н. “ак≥ с≥рники гор¤ть довше звичайних ≥ не намокають.
—≥рники п≥д час туристського походу рекомендуЇтьс¤ також загортати у непромокальну тканину або тримати у металев≥й коробц≥.
” вас п≥д час походу вичерпавс¤ запас с≥рник≥в? ÷ьому можна зарадити. ” невелику фарфорову чашку насипте близько 1 г старанно подр≥бненого марганцевокислого кал≥ю. ѕот≥м обережно капн≥ть на нього 2Ч3 крапл≥ гл≥церину ≥ швидко в≥двед≥ть руку в б≥к. ƒесь за 2Ч3 секунди спалахне вогонь. ¬насл≥док реакц≥њ, що в≥дбуваЇтьс¤, вид≥л¤Їтьс¤ атомарний кисень. ” момент вид≥ленн¤ в≥н дуже активний ≥ тому запалюЇ залишки гл≥церину. —початку кол≥р полум'¤ буде звичайно жовтим, а пот≥м кал≥й, ¤кий м≥ститьс¤ у марганцовц≥, надасть його ¤зичкам ф≥олетового в≥дт≥нку.
- Ќе в≥рте приказц≥: осика не горить без гасу. —ир≥ дрова легко без особливих зусиль запалахкот¤ть, ¤кщо висипати в багатт¤ жменю сол≥.
ўоб не мучитись даремно, намагаючись розвести багатт¤ в час негоди, поклад≥ть у порожню консервну бл¤шанку насичений жиром пап≥р ≥ п≥дпал≥ть його. Ѕагатт¤ в≥д ст≥йкого полум'¤ запаленого паперу швидко розгоритьс¤.
якщо настали холодн≥ ноч≥ ≥ ви мерзнете, розклад≥ть на п≥ску велике багатт¤ з плавника або хмизу. оли дрова прогор¤ть, вуглини згреб≥ть уб≥к, а на гар¤чий п≥сок поклад≥ть невеликий шар тонких сучк≥в. ѕоставлений пр¤мо-на них намет прот¤гом ноч≥ над≥йно збер≥гатиме тепло.
- ¬ час негоди напн≥ть з в≥тр¤ного боку поблизу багатт¤ брезент. Ќагр≥те полум'¤м пов≥тр¤ швидше просушить од¤г ≥ набагато краще об≥гр≥ватиме вас.
якщо рогач≥ дл¤ багатт¤ попередньо змастити р≥дким склом, вони служитимуть дуже довго.
- ¬ час негоди напн≥ть з в≥тр¤ного боку поблизу багатт¤ брезент. Ќагр≥те полум'¤м пов≥тр¤ швидше просушить од¤г ≥ набагато краще об≥гр≥ватиме вас.
Ќе посп≥шайте викидати батарейку кишенькового л≥хтарика, напруга ¤коњ впала ¬ийм≥ть њњ ≥ сильно притисн≥ть впоперек (скаж≥мо, за допомогою камен¤ чи ¤кихось ≥нших твердих предмет≥в) так, щоб середину батарейки оповила глибока вм'¤тина. ¬ставте батарейку на м≥сце ≥ можете вв≥мкнути л≥хтарик Ч св≥товий пром≥нь на к≥лька годин буде вам забезпечений.
- якщо в поход≥ вам треба роздивитись щось дуже др≥бне, а лупи п≥д рукою немаЇ, не засмучуйтесь. ¬≥зьм≥ть широколисту травинку або листок дерева, зроб≥ть прокол булавкою Ч ≥ у вас буде ц≥лком пристойна лупа. якщо тепер ви п≥днесете листок з отвором близько до ока, а з протилежного боку листочка розм≥стите предмет, ¤кий розгл¤даЇте, то зможете роздивитись його так само ¤к ≥ кр≥зь лупу.
„им зумовлене це здавалось би незвичайне ¤вище? оли предмет знаходитьс¤ близько в≥д скла, то кристалик ока, стискуючись, стаЇ випукл≥шим ≥ його оптична сила зб≥льшуЇтьс¤. ќднак при цьому зображенн¤ на с≥тчатц≥ ока стаЇ неч≥тким, розпливчастим. ўоб воно стало ч≥тк≥шим, треба зменшити д≥ючий отв≥р з≥ниц≥ Ч д≥афрагмувати його. ¬ цьому випадку роль д≥афрагми виконуЇ отв≥р у широколист≥й травинц≥ або листку дерева. «авд¤ки йому ч≥тк≥ша зображенн¤, ≥ ми бачимо предмет зб≥льшеним. Ќайкращий ефект дос¤гаЇтьс¤ при отвор≥ д≥аметром 0,6 мм.
