ўедр≥ дари л≥су
оли найкраще збирати л≥сов≥ ¤годи, плоди, гор≥хи та гриби? ¬≥дпов≥дь на це даЇ календар поданий нижче.
- в≥тень. люква-вешниц¤ (п≥дсн≥жна). √риби: сморж≥, трюфел≥
“равень. √риби: сморж≥, трюфел≥
- „ервень. —униц¤, алича. √риби: п≥дберезники, сироњжки, моховики, шамп≥ньйони.
Ћипень. —униц¤, голубика, ожина, морошка,, малина, чорниц¤, смородина, алича, абрикоси, ф≥сташки. √риби: п≥досичники, б≥л≥ гриби, п≥дберезники, моховики, лисички, волнушки, б≥л¤нки, масл¤та.
- —ерпень. „орниц¤, голубика, ожина, морошка, смородина, брусниц¤, барбарис, абрикоси, алича, кизил, шипшина, ф≥сташки, л≥щинов≥ гор≥хи, мигдаль. ¬с≥ види пластинчатих та трубних гриб≥в.
¬ересень. Ѕрусника, клюква, ожина, бо¤ришник, барбарис, груш≥, ¤блука, абрикоси, айва, кизил, терен, шипшина, мигдаль, гор≥хи грецьк≥,, л≥щинов≥, кедров≥, жолуд≥. ¬с≥ види пластинчатих та трубчатих гриб≥в.
- ∆овтень. люква, горобина, груш≥, ¤блука, айва, гранати, жолуд≥,, каштани, грецьк≥ гор≥хи, буков≥ гор≥хи. √риби: опеньки, зеленушки,, р¤довки, валуњ, евинушки, волнушки.
Ћистопад. √ранати, њст≥вн≥ каштани.
ќсь ви п≥д≥йшли до л≥су. як≥ ¤годи та гриби в ньому ростуть? —постережлива людина може визначити це одразу ж. јдже в л≥с≥ жодна травинка неросте випадково. ¬она повноправний член л≥сового рослинного св≥ту ≥ перебуваЇ з ≥ншими травами, чагарниками, деревами в т≥сному взаЇмозв'¤зку. “ак, наприклад, ¤кщо в л≥с≥ росте переважно ¤лина (ц¤ порода т≥невитривала, любить вологу), њњ пануванн¤ пом≥тно скр≥зь ≥ на всьому. ѕ≥д њњ шатами молодим деревц¤м та чагарнику не вистачаЇ св≥тла: п≥дл≥ску в такому л≥с≥ майже немаЇ. “акий л≥с любл¤ть грушанка, анемона, папоротник та ≥нш≥ т≥невитривал≥ рослини. ѕишно розростаютьс¤ в т≥н¤вому вологому л≥с≥ мохи та плавуни. ¬они застелюють землю суц≥льною ковдрою. «а вс≥ма ознаками можна безпомилково визначити, ¤к≥ ¤годи тут зустр≥чаютьс¤: чорниц¤ та брусника. якщо у трав'¤нистому покров≥ переважно чорниц¤ Ч ¤линник зветьс¤ чорничником, ¤кщо брусника Ч брусничником.
- —уницю, котр≥й до вподоби сонце, треба шукати по в≥дкритих м≥сц¤х, узл≥сс¤х, схилах л≥сових ¤р≥в.
ћалина найкраще плодоносить на згарищах та вирубках. люкву сл≥д шукати на заболочених д≥л¤нках л≥су. –обл¤чи п≥д час л≥сноњ розв≥дки в блокнот≥ записи, можна згодом скласти пут≥вник по ¤г≥дних м≥сц¤х того чи ≥ншого району.
- як≥ л≥сов≥ ¤годи мають найвищ≥ б≥олог≥чн≥ ¤кост≥? Ўипшина, полуниц¤, барбарис та горобина, а також малина, ожина, чорна смородина, аргус.
ќдним з ц≥нних дар≥в природи Ї в≥дома вс≥м чорниц¤. Ќизенькими кущиками росте вона у лист¤них та зм≥шаних л≥сах ”крањнського ѕол≥сс¤ й арпат. Ћюбить чорниц¤ вогк≥ м≥сц¤, тому њњ часто супроводить багно болот¤не, де звичайно росте брусниц¤.
- —оковит≥ плоди чорниц≥ починають достигати з середини червн¤. ¬≥ддавна припали вони до смаку люд¤м. ому доводилос¤ пригощатись варениками ≥з св≥жими чорниц¤ми, той надовго запам'¤тав аромат ≥ смак ц≥Їњ ориг≥нальноњ страви.
ј чи доводилось вам куштувати ¤годи чорниц≥ з парним молоком? ќбов'¤зкова спробуйте! ѕриховати ласуванн¤ чорницею не можна Ч п≥гмент антоц≥ан темно-ф≥олетового кольору надовго фарбуЇ рот ≥ губи.
- „орницю називають косм≥чною ¤годою. Ўана така виправдана. як не дивно, але чорниц¤ маЇ пр¤ме в≥дношенн¤ до косм≥чних польот≥в. ¬она Ї обов'¤зковим компонентом меню космонавт≥в у пер≥од п≥дготовки до польоту. Ѕагатий вм≥ст цукр≥в (близько 20 процент≥в у стиглих плодах) та близько 7% лимонноњ ≥ ¤блучноњ кислоти зумовлюють неаби¤к≥ смаков≥ ¤кост≥ пол≥ськоњ ¤годи. “а х≥ба т≥льки це?!
„орниц¤ Ч ц≥люща рослина з великим Ђстажемї. ѕершим засобом при розладах шлунка в д≥тей Ї чорничний кис≥ль або в≥двар сухих ¤г≥д.
- ¬ходить чорниц¤ ≥ до складу шлункового в'¤жучого чаю (у сум≥ш≥ з плодами черемхи). Ћист¤ чорниц≥ рекомендуЇтьс¤ дл¤ л≥куванн¤ цукровоњ хвороби, бо д≥Ї воно под≥бно до ≥нсул≥ну. Ќа¤вн≥сть особливих сполук Ч арбутину ≥ в≥льного г≥дрох≥нону Ч вказуЇ на можлив≥сть застосуванн¤ листк≥в ≥ плод≥в чорниц≥ ¤к дезинф≥куючого засобу при п≥Їл≥тах, циститах та уретритах.
ожен, хто бував п≥знього л≥та у соснових борах ѕол≥сс¤ чи мальовничих карпатських л≥сах, охоче ласував ц≥Їю кислуватою звабного кольору ¤годою, що њњ даЇ низенька кущова рослинка з цупкими шк≥р¤стими темно-зеленими листками, що й взимку вигл¤дають з-п≥д сн≥гу. «вуть њњ брусниц¤.
÷е напрочуд ц≥нна ¤года. „ого т≥льки в н≥й нема! –≥зн≥ цукри Ч глюкоза, фруктоза, сахароза; орган≥чн≥ кислоти Ч ¤блучна, лимонна, бензойна та безл≥ч ≥нших ц≥нних речовин. —аме бензойна кислота забезпечуЇ тривале збер≥ганн¤ св≥жих ¤г≥д брусниц≥ Ч майже п≥вроку вони не псуютьс¤. “а њх ще ж можна тримати маринованими (за допомогою оцтовоњ кислоти), квашеними й смаженими.
—в≥ж≥ ¤годи брусниц≥ можна њсти в необмежен≥й к≥лькост≥. ј ¤ка-то насолода ласувати брусничним варенн¤м узимку, коли в≥Ї в≥хола ≥ тр≥щить мороз за в≥кном. ” ц≥й ¤год≥ наче вт≥лено все те ц≥люще й принадне, що випром≥нюЇ л≥с погожого л≥тнього дн¤.
Ѕрусниц¤ Ч це просто смачна ¤года. ÷е, сказати влучн≥ше,Ч л≥ки-ласощ≥. ¬живанн¤ св≥жих ¤г≥д гарантуЇ позбавленн¤ в≥д глист≥в, особливо у д≥тей. ягоди оздоровлюють шлунок, зокрема при недостач≥ в ньому кислотност≥. Ѕрусниц¤ корисна при ревматизм≥, подагр≥, хворобах нирок. –ецепт≥в не треба Ч вживайте ¤году у вс¤кому вигл¤д≥ ≥ досхочу.
- ÷упке лист¤ брусниц≥ теж варте уваги. ÷е здавна в≥домий сечог≥нний зас≥б. ¬≥двар з нього благотворно д≥Ї при камен¤х нирок та жовчного м≥хура, а також при хворобах печ≥нки. ѕриготувати л≥ки просто: одну жменю лист¤ завар≥ть на 3 скл¤нках води ≥ кип'¤т≥ть 10 хвилин. ”се це випийте за три прийоми.
—униц≥ л≥сов≥. Ћист¤ ≥ кв≥тки заготовл¤ють п≥д час цв≥т≥нн¤ (травень Ч червень), плоди в. липн≥ Ч серпн≥. «≥бран≥ ¤годи пров'¤люють на сонц≥, а пот≥м сушать на печ≥, розклавши њх тонким шаром. Ќаст≥й плод≥в ≥ лист¤ вживають при загальному знесиленн≥, недокр≥в'њ, дит¤чих проносах ≥ ¤к сечог≥нне. Ќаст≥й лист¤ Ч при астмах. —в≥же та сухе розпарене лист¤ прикладають до гн≥йних ран та застар≥лих виразок.
” в≥льну хвилину зав≥тайте на ос≥ннЇ болото. ¬ас зачаруЇ ¤скрава палахкот≥нн¤ берез, розбризканий першими ос≥нн≥ми заморозками багр¤нець-осик, таЇмниче ≥ сумовите шелест≥нн¤ сухих трав, мовчазне прозоре пов≥тр¤ та незайманий спок≥й природи. ≤ коли вже вдосталь намилуЇтесь довколишн≥м пейзажем, гл¤ньте уважно п≥д ноги.
- ћ'¤к≥ подушки б≥лого сфагнового моху, наче намистом, обц¤ткован≥ червоними жаринками ¤г≥д. ÷е Ч журавлина.
÷ю ¤году ≥нколи влучно називають Ђболот¤ним виноградомї. ≤ мають рац≥ю ÷е не безп≥дставна фантаз≥¤. «а вм≥стом ц≥нних орган≥чних сполук журавлина близька до справжнього винограду. —≥к ¤г≥д на 2Ч5 в≥дсотк≥в складаЇтьс¤ з потр≥бних людин≥ орган≥чних кислот, серед ¤ких близько половини припадаЇ на цитринову. ј кр≥м того, в них Ї цукор, в≥там≥н — та ≥нш≥ сполуки. «в≥сно, така ¤года знаходить р≥зноман≥тне застосуванн¤, њњ використовують дл¤ виготовленн¤ варенн¤, кисел≥в, морсу, наливок, настойок, начинн¤ дл¤ цукерок та ≥ншоњ кондитерськоњ вс¤чини.
≤з св≥жих ¤г≥д журавлини готують також екстракт, а з нього Ч кислий нап≥й дл¤ лихоманкових хворих. “акий нап≥й вважаЇтьс¤ кращим засобом, ≤ще утол¤Ї спрагу. ÷¤ властив≥сть напою зумовлена своЇр≥дною д≥Їю цитриновоњ кислоти на людський орган≥зм. ¬ домашн≥х умовах хворим дають видавлений, журавлиновий с≥к, розведений водою. ¬загал≥, журавлинов≥ напоњ здавна визнан≥ медициною одними з кращих засоб≥в дл¤ поновленн¤ сил хворих.
ожен с≥льський житель, певно, знаЇ, ¤ку небезпеку дл¤ житт¤ тањть "чадний газ". Ќа ѕол≥сс≥ ¤годи журавлини здавна використовують пор¤д з медом ¤к зас≥б дл¤ наданн¤ першоњ допомоги потерп≥лим в≥д чадного газу.
- + «бирають журавлину в три строки. «≥бран≥ у жовтн≥ ¤годи тверд≥, але при збер≥ганн≥ вистигають й пом'¤кшуютьс¤.
- + «бер≥гати св≥жу журавлину можна майже п≥вроку, њњ заливають водою ≥ тримають у холодному м≥сц≥.
- + «≥бран≥ п≥зньоњ осен≥, до настанн¤ сталих мороз≥в, ¤годи найсмачн≥ш≥, соковит≥ й кисл≥. «бер≥гати њх треба замороженими. ўоб ¤годи в≥дтали ≥ мали хороший вигл¤д, њх треба занурити в холодну воду.
- + ѕ≥дсн≥жна журавлина, ¤ку збирають навесн≥, коли розтане сн≥г,Ч найсолодша внасл≥док зменшенн¤ кислотност≥, проте, так≥ ¤годи збер≥гаютьс¤ недовго.
оли найкраще збирати горобину? ѕ≥сл¤ заморозк≥в. —аме в цей час вона найсмачн≥ша ≥ найсолодша.
≤з жолуд≥в можна приготувати каву; ≥з солодких ¤г≥д Ч варенн¤, пастилу, мармелад, джем, мус, желе, соки, сиропи, кисел≥; з лист¤ ¤г≥дних рослин Ч чай. —ушен≥ та розмолот≥ у порошок ¤годи черемшини та обл≥пихи додають у борошно при вип≥канн≥ хл≥ба.
¬и любите збирати гриби? ¬ такому раз≥ не л≥нуйтесь, вставайте ¤комога ран≥ше. «бирати гриби в л≥с≥ найкраще до сх≥д сонц¤, коли ще н≥ т≥ней, н≥ ¤скравих в≥дблиск≥в нема.
«а поживн≥стю один к≥лограм сухих б≥лих гриб≥в дор≥внюЇ трьом к≥лограмам м'¤са.
√рибн≥ навари (бульйони) мають сильну соког≥нну д≥ю, тому вони корисн≥ люд¤м, шлунок ¤ких вид≥л¤Ї недостатню к≥льк≥сть сок≥в. √риби мають бути виключен≥ з рац≥ону при виразков≥й хвороб≥, катарах шлунку, хворобах нирок.
Ѕагато њст≥вних гриб≥в, корисних дл¤ здорових людей, можуть зашкодити хворим на печ≥нку. ѕо¤снюЇтьс¤ це тим, що нав≥ть у њст≥вних грибах м≥ститьс¤ незначна к≥льк≥сть отруйних речовин.
- √риби м≥ст¤ть у невелик≥й к≥лькост≥ б≥лок. ¬ 100 г сухих б≥лих гриб≥в знаходитьс¤ близько 22 г б≥лка, 2,5 г жир≥в та 29 г вуглевод≥в.....(див.розд≥л оротко про гриби.)
|
