¬одопостачанн¤ та канал≥зуванн¤ промислових ≥ побутових сток≥в м≥ста
ѕриродн≥ запаси пр≥сноњ води обмежен≥, тому використовувати њњ необх≥дно рац≥онально, щоб зберегти дл¤ майбутн≥х покол≥нь. ѕроблема ц¤ нерозривно пов'¤зана з глобальною проблемою охорони навколишнього природного середовища.
ƒжерелами природних вод на наш≥й планет≥ Ї п≥дземн≥ ≥ поверхнев≥ води та
атмосферн≥ опади.
“ехн≥чн≥ ≥ г≥г≥Їн≥чн≥ вимоги та норми ¤кост≥ води, ¤ка подаЇтьс¤ централ≥зованим ≥ децентрал≥зованим водопостачанн¤м дл¤ господарсько-життЇвих потреб, встановлен≥ √ќ—“ом 2874Ч82 Ђ¬ода питтЇва. √≥г≥Їн≥чн≥ вимоги ≥ контроль за ¤к≥стюї. “ому перед вживанн¤м воду необх≥дно очищати ф≥зичними та х≥м≥чними способами.
ƒл¤ водопостачанн¤ м≥ста “ернопол¤ ≥снуЇ два водозабори з п≥дземних джерел:
- Ђ“ерноп≥льськийї в с. Ѕ≥ла, потужн≥стю 27 тис. куб. м. на добу;
- Ђ≤вач≥вськийї в с. √ор≥шн≥й ≤вач≥в, потужн≥стю 86 тис. куб. м на добу.
Ќа цих водозаборах розташован≥ 28 артез≥анських свердловин, 14 резервуар≥в
чистоњ води.
ƒовжина водовод≥в в≥д водозабору Ђ“ерноп≥льськийї до м≥ста становить 2,7 км., в≥д водозабору Ђ≤вач≥вськийї до м≥ста Ч 34,6 км.
ѕрот¤жн≥сть водопров≥дних мереж по м≥сту складаЇ 260 км.
¬≥дпускаЇтьс¤ води споживачам м≥ста 31684000 тис. куб. м на р≥к, або в середньому 86,8 тис. куб. м на добу.
ƒл¤ очищенн¤ питтЇвоњ води ≥ приведенн¤ њњ до в≥дпов≥дних норм ≥ вимог встановлена система ф≥льтр≥в, дв≥ хлораторн≥ дл¤ обеззараженн¤ води, три насосн≥ станц≥њ дл¤ подач≥ води в м≥сто та станц≥¤ обеззал≥зуванн¤ води на водозабор≥ Ђ“ерноп≥льськийї.
¬одопостачанн¤ населенн¤ зд≥йснюЇтьс¤ в основному за рахунок п≥дземних вод, але в багатьох випадках дл¤ промислових п≥дприЇмств використовуЇтьс¤ р≥чкова вода.
¬ м≥ст≥ функц≥онуЇ система очисних споруд, ¤к≥ зд≥йснюють повну б≥олог≥чну очистку канал≥зац≥йних сток≥в. ќкремо проходить очистка побутових ≥ промислових сток≥в.
¬одопостачанн¤м м≥ста та прийманн¤м ≥ очищенн¤м ст≥чних вод займаЇтьс¤ виробниче управл≥нн¤ водопров≥дно-канал≥зац≥йного господарства Ђ¬одоканалї. …ого лаборатор≥¤ пост≥йно контролюЇ стоки промислових п≥дприЇмств на вм≥ст в них солей важких метал≥в, њх ¤к≥сний ≥ к≥льк≥сний склад, проводить анал≥з сток≥в на вход≥ ≥ виход≥ очисних споруд п≥сл¤ очистки, х≥м≥чний склад та ф≥зичн≥ об'Їми намулу.
—т≥чн≥ води при очистц≥ проход¤ть через п≥сколовки, первинн≥ в≥дст≥йники, аЇротенки, вторинн≥ в≥дст≥йники. ѕри цьому зависл≥ речовини випадають в осад, а очищен≥ ст≥чн≥ води обеззаражуютьс¤ хлором в контактних резервуарах ≥ попадають через б≥олог≥чн≥ ставки в р≥чку —ерет.
ќсад, волог≥стю 97 %, терм≥чне обробл¤Їтьс¤ в метантенках, доводитьс¤ до вологост≥ 75 % ≥ вивозитьс¤ на майданчики складуванн¤.
Ќа очисн≥ споруди за 1993 р≥к над≥йшло 38655000 тис. куб. м сток≥в, а в середньому за добуЧ105,9 тис. куб. м. ѕотужн≥сть очисних споруд 106 тис. куб. м сток≥в за добу. ѕо м≥сту нараховуЇтьс¤ 186 км. канал≥зац≥йних мереж.
|