√оловна | Ќаша д≥¤льн≥сть | ¬дд≥ли | —ем≥нари | ѕубл≥кац≥њ | «апитуйте | ‘орум | ÷≥кав≥ адреси

—тан атмосферного середовища

ѕочинаючи з 1989 р. нам≥тилась стаб≥льна тенденц≥¤ до зниженн¤ атмосферних викид≥в.

√оловн≥ джерела забрудненн¤: п≥дприЇмства с≥льського господарства, корпорац≥њ ”крбудматер≥али, м≥сцевоњ промисловост≥. —еред промислових п≥дприЇмств: —кала-ѕод≥льський та Ѕурд¤к≥вський спецкарТЇри, ¬ќ Ђ“ерноп≥льський комбайновий заводї, Ѕучацький цукровий завод ≥ консервний комб≥нат,  ременецький крейд¤ний завод, ѕ≥двисоцький завод будматер≥ал≥в, газоносна компресорна станц≥¤ в √ус¤тин≥.

¬ структур≥ газових викид≥в дом≥нують оксиди с≥рки (27,5 %), оксиди вуглецю (17,2 %), оксиди азоту (6,0 %).

ўор≥чно в пов≥тр¤не середовище “ерноп≥льськоњ област≥ викидаЇтьс¤ 258 т озоноруйнуючих фреон≥в, в основному в≥д п≥дприЇмств торг≥вл≥, рефрижераторного вагонного депо.

≤з 161 запланованих пов≥троохоронних заход≥в у 1992 р. було реал≥зовано 79 з ефектом зниженн¤ викид≥в на 2408 т. 28 джерел викид≥в обладнано пилогазоочисними спорудами, 8Ч реконструйовано, 89Ч паспортизовано. ≤з 5≤8 перев≥рених установок 76 (14,6 %) були несправними або функц≥онували неефективно.

ƒл¤ 15,1 % перев≥рених автомоб≥л≥в характерно перевищенн¤ вм≥сту вуглецю у газових викидах.  ожен п'¤тий приватний автомоб≥ль не в≥дпов≥даЇ вимогам стандарту, зростаЇ к≥льк≥сть зношених автомоб≥л≥в.

« метою переведенн¤ автомоб≥льного транспорту на газове паливо будуЇтьс¤ мережа газонаповнювальних станц≥й.

«начна частина атмосферного забрудненн¤ в “ерноп≥льськ≥й област≥ надходить з транскордонними переносами пов≥тр¤них мас з сус≥дн≥х рег≥он≥в, держав.

за матер≥алами "ќснови еколог≥чних знань" “ерноп≥ль, 1994.

¬верх

√оловна | Ќаша д≥¤льн≥сть | ¬дд≥ли | —ем≥нари | ѕубл≥кац≥њ | «апитуйте | ÷≥кав≥ адреси