Ќац≥ональн≥ природн≥ парки ”крањни
ƒо вищоњ категор≥њ природно-запов≥дноњ мереж≥ ”крањни належать 11 нац≥ональних природних парк≥в,
¤к≥ Ї справжн≥ми перлинами нашоњ держави. Ќац≥ональн≥ природн≥ парки становл¤ть до 24 % загальноњ площ≥ ѕ«‘, або 1 % територ≥њ вс≥Їњ ”крањни.
—тисла ≥нформац≥¤ про нац≥ональн≥ природн≥ парки ”крањни.
арпатський нац≥ональний-природний парк - перший в ”крањн≥, створений в 1980 р. з метою збереженн¤ ун≥кальних дл¤ ÷ентральноњ ™вропи г≥рських природних ландшафт≥в. ѕопул¤рними в його межах Ї еколого- ≥ науково-п≥знавальн≥ маршрути на о. Ќесамовите, гори ћаковиц¤, ’ом'¤к та особливо на √оверлу.
Ќац≥ональний природний парк "—иневир" в≥домий найкоштовн≥шим своњм скарбом - озером —иневир, справжньою голубою перлиною ”крањнських арпат, та ун≥кальним ≥ Їдиним в ™вроп≥ ћузеЇм л≥сосплаву на „орн≥й –≥ц≥. –екреац≥йно-оздоровче значенн¤ мають ц≥лющ≥ джерела м≥неральноњ води в с. олочава типу "Ќарзан" та "™сентуки". Ќа територ≥њ парку розташован≥ два мисливськ≥
будинки, рекреац≥йний комплекс "–абачинка", бази ≥ будинки в≥дпочинку, турбаза.
Ќац≥ональний природний парк "¬ижницький " розташований на територ≥њ ¬ижницького
району „ерн≥вецькоњ област≥. ” тутешн≥х кра¤х за час≥в јвстро-”горщини серед м≥сцевих жител≥в побутувала приказка: "якщо б √осподь Ѕог вир≥шив провести в≥дпустку на «емл≥, то неодм≥нно вибрав би дл¤ цього Ѕуковину". ѕарк в≥дзначаЇтьс¤ багатством ендем≥чних вид≥в рослин ≥ тварин на незначн≥й за площею загалом л≥систоњ територ≥њ. Ќѕѕ "¬ижницький" перспективний
дл¤ розвитку п≥шох≥дного, мисливського, велосипедного, к≥нного туризму.
”манський нац≥ональний природний парк Ї частиною першого ≥ найб≥льшого
в ™вроп≥ трилатерального б≥осферного резервату "—х≥дн≥ арпати".
Ќа його територ≥њ Ї джерела м≥неральних вод,
збереглись високопродуктивн≥ буково-¤лицев≥ л≥си та
прал≥си, дерев'¤н≥ пам'¤тки сакральноњ арх≥тектури, функц≥онують дв≥ бази в≥дпочинку,
дв≥ г≥рськолижн≥ бази, санатор≥й, турбаза, туристичний притулок.
Ќац≥ональний природний парк "—кол≥вськ≥ Ѕескиди" створено з метою
збереженн¤ середньог≥рських ландшафт≥в з ун≥кальними в ™вроп≥ буковими прал≥сами.
¬ межах парку розташована ¬сеукрањнська дит¤ча оздо-ровниц¤ - курорт "—х≥дниц¤"
з джерелами м≥неральних вод типу " Ќафтус¤".
Ќауково-п≥знавальне зац≥кавленн¤ викликаЇ городище давньоруського л≥тописного м≥ста
“устань на ”рицьких скел¤х.
явор≥вський нац≥ональний природ нийпарк репрезентуЇ ландшафтну д≥л¤нку –озточч¤.
Ѕ≥льш≥сть територ≥њ парку вкрита л≥сами, ¤к≥ в поЇднанн≥
з горбог≥рським рельЇфом створюють своЇр≥дне пейзажне та ландшафтне р≥зноман≥тт¤.
“ут розм≥щен≥ ц≥кав≥ ≥сторико-культурн≥ об'Їкти, зокрема рех≥вський монастир —в. ћикола¤. ѕор¤д з нац≥ональним парком функц≥онуЇ курорт " Ўкло" з с≥рководневою м≥неральною водою. ѕарк пропонуЇ послуги з орган≥зац≥њ велотуризму.
Ќац≥ональний природний парк "ѕод≥льськ≥ “овтри" за площею (261 316 га) - найб≥льший
в ™вроп≥. –екреац≥йно-п≥знавальний ≥нтерес становл¤ть розм≥щен≥ на його
територ≥њ горбог≥р'¤ ћедобор, або “овтр, з розк≥шною природною рослинн≥стю
та карстовими утворенн¤ми (печера јт-лантида), величн≥ каньйони ƒн≥стра та
—мотрича з ун≥кальними в≥дшаруванн¤ми силур≥йських пор≥д, Ѕакотсь-ка затока
на ƒн≥стр≥ з —в¤то-ћихайл≥вським скельним монастирем. ƒо складу парку входить ам'¤нець-ѕо-д≥льський нац≥ональний ≥сторико-культурний запов≥дник "—таре м≥сто" з фортецею. ” межах парку розташовано курорт "—атан≥в" з ц≥лющою м≥неральною водою типу "Ќафтус¤".
Ўацький нац≥ональний природний парк включаЇ систему з 24-х Ўацьких озер
з найб≥льшим своњм Ђд≥амантомї - озером —в≥т¤зь. «а максимальною глибиною (58,4 м)
воно найглибше в ”крањн≥.
…ому поступаютьс¤ т≥льки знамените угорське о. Ѕалатон та б≥лоруське о. Ќароч.
” межах парку розм≥щен≥ панс≥онат "Ўацьк≥ озера" на берез≥ о. —в≥т¤зь, санатор≥й "Ћ≥сова п≥сн¤" на берез≥ о. ѕ≥сочне, численн≥ спортивно-оздоровч≥ та дит¤ч≥ табори (56), бази в≥дпочинку та ≥нш≥ рекреац≥йн≥ заклади.
ƒесн¤нсько-—тарогутський наац≥ональний природний парк створений з
перспективою включенн¤ його до м≥ждержавного украњнсько-рос≥йсько-го б≥осферного резервату "—таро-гутськ≥ та Ѕр¤нськ≥ л≥си". ƒо його складу вход¤ть ландшафтн≥ комплек си заплави та боровоњ тераси ƒесни, а також —тарогутських переважно со снових л≥с≥в ≥ бол≥т. ” парку можливий розвиток мисливського ≥ к≥нного ту ризму,
спортивне та любительське ри бальство, п≥знавальна рекреац≥¤
Ќац≥ональний природний парк "—в¤т≥ √ори" репрезентуЇ природн≥ схилово-височинн≥ ландшафти ƒонецького п≥вн≥чно-степового краю з р≥дк≥сними
крейд¤ними в≥дшаруванн¤ми. “ам переважають соснов≥ л≥си.
ƒо його складу вход¤ть 170 оздоровчих заклад≥в, серед ¤ких
культурно-п≥знавальний ≥нтерес дл¤ в≥дв≥дувач≥в становить —в¤тог≥рський
”спенський монастир на правому берез≥ р. —≥верський ƒонець.
” ц≥й м≥сцевост≥ розташован≥ солон≥ озера –≥пне та —л≥пне з л≥кувальними сульф≥дними
гр¤з¤ми.
јзово-—иваський нац≥ональний природний парк розм≥щуЇтьс¤ в межах приморських
ландшафт≥в, де в≥дпов≥дно до –амсарськоњ конвенц≥њ охорон¤ють водно-болотн≥
уг≥дд¤ м≥жнародного значенн¤, ¤к≥ Ї м≥сцем оселенн¤ водоплавних птах≥в та њхн≥х
зупинок п≥д час весн¤но-ос≥нн≥х м≥грац≥й. —творений парк на баз≥
запов≥дно-мисливського господарства з перспективою розвитку в цьому
рег≥он≥ спортивно-любительського полюванн¤ та рибальства, водного еко-туризму.
“ак, на о. Ѕ≥рючий з його степовим р≥знотрав'¤м останн≥м часом було зареЇстровано 1425 ланей, 987 муфлон≥в, 830 благородних олен≥в.
за матер≥алами статт≥: √етьман ¬.≤. "≈котуризм у нац≥ональних парках". ≈колог≥чний в≥сник. - 2002. -є 7-8.- —.24-28.
|