| є п/п |
|
|
Ќазва ф≥льму |
 |
оротка анотац≥¤ |
|
| 1. |
ѕро проект |
|
|
|
|
|
|
 |
“аких в≥деотек уже б≥льше 35-ти у р≥зних м≥стах ”крањни ≥ близько 100 - у крањнах —Ќ√. ¬они створенн≥ ѕрограмою Ївропейського союзу Tacis " ѕ≥двищенн¤ ≥нформованост≥ населенн¤ з еколог≥чних питань". ¬≥деотека включаЇ близько 60 ф≥льм≥в, що присв¤чен≥ найактуальн≥шим питанн¤м сучасност≥. ‘≥льми не т≥льки ставл¤ть проблеми, а й мають на мет≥ допомогти вир≥шити хоча б де¤к≥ з них. |
| 2. |
ѕов≥тр¤, кл≥мат |
|
|
1-1 |
|
” холодному серц≥ океану |
|
|
„и впливаЇ глобальне потепл≥нн¤ на морськ≥ теч≥њ? якщо впливаЇ, то ¤к, ≥ ¤к це позначитьс¤ на кл≥мат≥ «емл≥? ¬чен≥ переконан≥ , що потужний "двигун" океанських теч≥й знаходитьс¤ у холодних глибинах √ренландського мор¤.
ƒан≥¤, 1994, 47 хвилин. ѕродюсер: —т≥н …охансен. |
|
|
1-2 |
|
атастрофа 2030 року |
|
|
ћертв≥ л≥си. √≥рськ≥ долини, залишен≥ мешканц¤ми. ѕересохл≥ р≥ки... ƒ≥¤ ф≥льму в≥дбуваЇтьс¤ в 2030 роц≥. «а допомогою ун≥кальних комп'ютерних моделей автори показують на що може перетворитис¤ наш св≥т, попереджуючи: нин≥шн≥й розвиток веде до катастрофи.
Ќ≥меччина, 1994, 45 хвилин. ѕродюсер: …оах≥м ‘аульшт≥х. |
|
|
1-3 |
|
¬р¤туймо озон не звол≥каючи |
|
|
ќзоновий прошарок атмосфери виснажуЇтьс¤.
‘≥льм показуЇ, що в≥дбуваЇтьс¤ над нами в неб≥, ≥ ¤к можна попередити катастрофу.
¬еликобритан≥¤, 1995, 18 хвилин. ѕродюсер: Ўарлотта ћеткалф. |
| 3. |
¬ода |
|
|
2-1 |
|
¬одн≥ в≥йни |
|
|
” багатьох рег≥онах св≥ту не вистачаЇ питноњ води. ѕол≥тика й економ≥ка держав, здоров'¤ ≥ житт¤ людей - усе залежить в≥д природних запас≥в води. („.3.)
¬еликобритан≥¤, 3 ф≥льми по 50 хвилин. ѕродюсер: ћайкл ¬олдман. |
|
|
2-2 |
|
ѕрем'Їра щор≥чного спектаклю |
|
|
–озпов≥дь про тиждень навколишнього середовища в —анкт-ѕетербурз≥ присв¤чений проблем≥ води
–ос≥¤, 1995, 47 хвилин. –ежисер: ƒмитро —идоров. |
| 3. |
ќхорона б≥ор≥зноман≥тт¤ I |
|
|
|
3-1 |
|
јфриканський вухатий сок≥л |
|
|
‘≥льм ≥з сер≥њ "¬иди, ¤к≥ зникають"
¬еликобритан≥¤, 1996, 30 хвилин. ѕродюсер: –≥чард Ѕрок. |
|
|
3-2 |
|
¬идри ≥ нафта |
|
|
‘≥льм ≥з сер≥њ "¬иди, ¤к≥ зникають"
‘≥льм розпов≥даЇ про двох морських видр, ¤ких вдалос¤ вр¤тувати, виходити ≥ повернути до природних умов.
¬еликобритан≥¤, 1996, 30 хвилин. ѕродюсер: –≥чард Ѕрок. |
|
|
3-3 |
|
√≥попотам |
|
|
‘≥льм ≥з сер≥њ "¬иди, ¤к≥ зникають"
¬еликобритан≥¤, 1996, 30 хвилин. ѕродюсер: –≥чард Ѕрок. |
|
|
3-4 |
|
ƒикий ¬≥лл≥ |
|
|
‘≥льм ≥з сер≥њ "¬иди ¤к≥ зникають"
осатка - один ≥з найб≥льших ≥ наймогутн≥ших мешканц≥в мор¤. ” природних умовах майже все житт¤ цих г≥гант≥в минаЇ у пошуках њж≥. –иб меншаЇ, ≥ люди починають дивитис¤ на морських тварин - косаток, кит≥в ≥ тюлен≥в, - ¤к на своњх конкурент≥в.
¬еликобритан≥¤, 1996, 30 хвилин. ѕродюсер: –≥чард Ѕрок. |
|
|
3-5 |
|
«доров'¤к - флоридська пантера |
|
|
‘≥льм ≥з сер≥њ "¬иди ¤к≥ зникають"
‘≥льм розпов≥даЇ про траг≥чну ≥стор≥ю самц¤ пантери на ≥м'¤ «доров'¤к, що приречений провести залишок свого житт¤ в невол≥.
¬еликобритан≥¤, 1996, 30 хвилин. –ежисери: ƒжеймс ≥ ƒжозеф≥н ƒжабара. |
|
|
3-6 |
|
ѕел≥кан й океан |
|
|
‘≥льм ≥з сер≥њ "¬иди ¤к≥ зникають"
Ќа тихоокеанському узбережж≥ оста -–≥ки живуть пел≥кани. ѕел≥кан, вз¤тий авторами ¤к головний герой ф≥льму, подорожуЇ вздовж мальовничих берег≥в ÷ентральноњ јмерики в пошуках м≥сц¤, де б в≥н зм≥г знайти соб≥ подругу ≥ вивести нащадк≥в.
¬еликобритан≥¤, 1996, 30 хвилин. ѕродюсер: –≥чард Ѕрок. |
|
|
3-7 |
|
ўасливий спинор≥г: ¤ким рибка бачить √онконг |
|
|
‘≥льм ≥з сер≥њ "¬иди ¤к≥ зникають"
–ибка - спинор≥г залишаЇ води √онконгського порту, забруднен≥ промисловими ≥ канал≥зац≥йними стоками, ≥ вир≥шуЇ на пошуки нових м≥сць, придатних дл¤ житт¤, але повсюди зустр≥чаЇ сл≥ди руйн≥вноњ д≥¤льност≥ людини.
¬еликобритан≥¤, 1996, 30 хвилин. ѕродюсер: –≥чард Ѕрок. |
| 3. |
ќхорона б≥ор≥зноман≥тт¤ II |
|
|
|
3-8 |
|
Anima Mundi (ƒуша св≥ту) |
|
 |
‘≥льм поетизуЇ загадковий ≥ прекрасний св≥т природи. ™диний ≥ невпинний св≥т, ¤кий невпинно рухаЇтьс¤, раптом завмираЇ в н≥чному оч≥куванн≥ людини.
¬еликобритан≥¤, 1996, 30 хвилин. –ежисер: √одфр≥ –едж≥о. |
|
|
3-9 |
|
Ѕ≥оценози ”крањни |
|
|
”чбовий ф≥льм де визначенн¤ таких пон¤ть, ¤к "б≥оценоз", "б≥отоп", "попул¤ц≥¤", наводить приклади л≥сових, степових ≥ водних б≥оценоз≥в, розпов≥даЇ про складн≥ зв'¤зки м≥ж живими орган≥змами у середин≥ цих саморегулюючих природних систем.
”крањна 1992, 20 хвилин. –ежисер: ќ. √ендельман. |
|
|
3-10 |
|
«агадка п≥ск≥в |
|
|
Ѕ≥дн≥ ландшафти в дельт≥ р≥ки ≤тан на п≥вн≥чному заход≥ Ўотланд≥њ. ўо вабить у цей св≥т рухливих п≥ск≥в ≥ бол≥т незл≥ченн≥ зграњ птиць ≥ риб? .
¬еликобритан≥¤, 1995, 45 хвилин. ѕродюсер: Ќ≥к јнтон. |
|
|
3-11 |
|
ћонгол≥¤ крањна природних див |
|
|
” ћонгол≥њ ще збереглис¤ г≥гантськ≥ степи, можливо, останн≥ у св≥т≥. ¬еличезн≥ зграњ антилоп кочують цим краЇм. «ал≥зниц≥ перетинають традиц≥йн≥ шл¤хи м≥грац≥њ антилоп. „и ≥снуЇ "трав'¤не море" у майбутньому?
Ќ≥меччина, 1996, 3 ф≥льми по 45 хвилин. –ежисери: ћат≥ас ‘ройде, √енр≥ ћ≥кс. |
|
|
3-12 |
|
¬≥н танцюЇ дл¤ своњх баклан≥в («онг ћень ≥ ¤йце баклана) |
|
|
Ќебесн≥ √ори, р≥ка Ћ≥, ѕ≥вденний итай. «онт ћень - рибалка. ’оча ловить рибу не в≥н, а його баклани. ¬≥н навчив њх в≥ддавати св≥й вилов людин≥. ” «онг ћен¤ 12 птах≥в, ус≥ - самц≥. ¬≥н збираЇтьс¤ виростити ще одного баклана, ¤кий колись стане найкращим. ќнук «онг ћен¤ виховуЇтьс¤ поруч ≥з пташен¤м: навчитис¤ розум≥ти птах≥в можна т≥льки в дитинств≥.
‘ранц≥¤, 1993 26 хвилин
–ежисер: ‘редер≥к ‘удж≥а |
|
|
3-13 |
|
“≥то ≥ його зоопарк |
|
|
1996 —ова-сипуха з ≥м'¤м “≥то проводить екскурс≥ю в≥домим Ћондонським зоопарком ≥ знайомить в≥дв≥дувач≥в з його мешканц¤ми. —ьогодн≥ багато вид≥в тварин вдалос¤ зберегти в≥д повного зникненн¤ лише в невол≥.
¬еликобритан≥¤ 1996, 30 хвилин. –ежисер: ћальком “ейлор. |
|
|
3-14 |
|
‘антастична подорож у д≥йсн≥сть: ƒо отруювач≥в |
|
|
Ћюди з давн≥х-давен ≥з шанобливою обережн≥стю ≥ жагучою ц≥кав≥стю ставл¤тьс¤ до таЇмничоњ д≥њ отрут ≥ всього, що з ним пов'¤зано. ¬едучий ‘олькер јрцт в≥дкриваЇ таЇмниц≥ ≥ розпов≥даЇ про отрути ≥ отруювач≥в у природ≥. ƒе¤к≥ рослини ≥ тварини отруйн≥. ≤нш≥ мають захист в≥д д≥њ окремих отрут. ™ види, ¤к≥ прикидаютьс¤ отруйними, щоб захистити себе в≥д ворог≥в.
Ќ≥меччина 1993, 30 хвилин. јвтори: ‘ольке јрцт, арл-’айнц. |
|
|
3-15 |
|
÷икл програм "«апов≥дники ”крањни" |
|
|
«апов≥дна ”крањна.
ан≥вський запов≥дник:
«агальн≥ в≥домост≥
- –ослинний св≥т
- “варинний св≥т
арпатський запов≥дник.
«агальн≥ в≥домост≥
- –ослинний св≥т
- “варинний св≥т
ћис ћар'¤н
–ослинний ≥ тваринний св≥т запов≥дника на територ≥њ мису
ћар'¤н.
ѕол≥ський державний запов≥дник , ”крањнський степовий запов≥дник, ялтинський г≥рсько-л≥совий запов≥дник, јскан≥¤ Ќова. |
| 4. |
ќхорона Ћандшафт≥в |
|
|
4-1 |
|
√ори ”крањни" |
|
|
√≥рськ≥ системи арпат ≥ риму - частина јльп≥йсько-г≥малайськоњ геосинкл≥нальноњ област≥ - це ун≥кальн≥ природн≥ комплекси. ‘≥льм розпов≥даЇ про геолог≥чн≥ процеси, у результат≥ ¤ких народжуютьс¤ гори, про њхню будову, про самобутн≥ ландшафти висотних по¤с≥в ≥ природн≥ ресурси, що схован≥ в надрах г≥рських масив≥в.
”крањна 1991, 10 хвилин –ежисер:™.ћокроусов. |
|
|
4-2 |
|
„орне ћоре: —мерть або в≥дстрочка вироку |
|
|
„орне море, одне з найб≥льших внутр≥шн≥х мор≥в св≥ту, визнане одним ≥з найзабруднен≥шим. –≥ки ƒунай, ƒн≥про ≥ ƒн≥стер несуть у море ст≥чн≥ води промислових п≥дприЇмств
≥ ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи. ” останн≥ роки крањни „орноморського рег≥ону
розробили програму захисту мор¤, ¤ка передбачаЇ створенн¤ нац≥ональних парк≥в, в≥дновленн¤ рибних ресурс≥в, розробку природоохоронного законодавства.
¬еликобритан≥¤, 1995 30 хвилин –ежисер: Ќ≥к ƒев≥дсон |
|
|
4-3 |
|
“ранзитний транспорт у “≥рол≥ |
|
|
Ќедавн≥й економ≥чний сплеск викликав у «ах≥дноњ ™вроп≥ р≥ст к≥лькост≥ транзитних автомоб≥льних перевезень. „ерез австр≥йську г≥рську область “≥роль проходить найб≥льше шосе. Ќа
приклад≥ цього рег≥ону ф≥льм демонструЇ шк≥длив≥ насл≥дки транзитних перевезень: неприпустимо високий р≥вень шуму, отруЇнн¤ пов≥тр¤ вихлопними газами, забрудненн¤ ц≥нних с≥льськогосподарських земель ≥ джерел води, незворотн≥ зм≥ни ландшафту ≥ середовища проживанн¤ тварин ≥ птах≥в. ‘≥льм пропонуЇ р≥зноман≥тн≥ способи вир≥шенн¤ проблеми.
јвстр≥¤, 1992, 20 хвилин –ежисер: ’аавард «еебек. |
|
|
4-4 |
|
„отири мит≥ тиш≥ |
|
|
÷ей ф≥лософський експериментальний ф≥льм проводить паралел≥ м≥ж станом живоњ природи ≥ станом внутр≥шнього св≥ту людини. ѕейзаж навколо нас формуЇ пейзаж≥ нашоњ душ≥. ” ф≥льм≥ з≥ставлен≥ л≥ричн≥ пейзаж≥ чеських художник≥в 19-го стор≥чч¤ ≥
сучасне зображенн¤ тих самих м≥сць ≥з потворними сл≥дами
≥ндустр≥ал≥зац≥њ.
„ех≥¤, 1995 1 –ежисер: …озеф „нзаровськ≥. |
| 5. |
ћ≥сто ≥ навколишнЇ середовище |
|
|
5-1 |
|
ћ≥сто ≥ отрута ≥ ЅайЇр-концерн |
|
|
” ф≥льм≥ обговорюютьс¤ проблеми контролю, роль владних структур ≥ цив≥льних ≥н≥ц≥атив при вир≥шенн≥ еколог≥чних проблем.
Ќ≥меччина, 1990 45 хвилин јвтор: √ерт ћонхайм |
|
|
5-2 |
|
10х10, або ћ≥сто моЇ... |
|
|
‘≥льми розпов≥дають про взаЇмостосунки автомоб≥л¤ ≥ п≥шохода
про питому вагу в≥дход≥в у наших витратах, про те, чому житт¤ в м≥ст≥ не подобаЇтьс¤ жабам ≥ чому миш≥ стають, токсикоманами, про те, зв≥дки беретьс¤ вода в кран≥, ≥ ¤ке в≥дношенн¤ мають до еколог≥њ престижн≥ крос≥вки, про гарн≥ мр≥њ ≥ поган≥ звички... ≤ ще - ¤к жити в м≥ст≥ ≥ залишатис¤ здоровим... ” ф≥льмах беруть участь в≥дом≥ рос≥йськ≥ учен≥ екологи √.ягодин, ј. ≤шков, ћ. ƒроздов, ј. яблуков та ≥нш≥..
–ос≥¤, 1997 10 ф≥льм≥в по 10 хвилин –ежисери: ƒ≥льбар ладо, —ерг≥й ладо |
| 6. |
—≥льське господарство |
|
|
6-1 |
|
≈колог≥чне с≥льське господарство |
|
|
≈колог≥чне с≥льське господарство починаЇтьс¤ ≥з здорового ірунту. “рави, пос≥¤н≥ на зиму, запоб≥гають ероз≥њ ≥ навесн≥
- стають Ђзеленим добривомї. ѕравильно виготовлений ком пост ≥ м≥неральне борошно зам≥н¤ють х≥м≥чн≥ добрива. ѕравильний оброб≥ток ірунту ≥ вм≥ле поЇднанн¤ вид≥в захищають рослини в≥д хвороб... ≈колог≥чно осв≥чений сел¤нин використовуЇ вс≥ можливост≥, ¤к≥ даЇ йому природа, аби одержати добро¤к≥сн≥ продукти ≥ зберегти ландшафти, багат≥ б≥олог≥чними видами.
Ќ≥меччина 1996 15 хвилин –ежисер: √юнтер Ќелль |
| 7. |
—т≥йкий розвиток |
|
|
7-1 |
|
јфлюенца - хвороба достатку |
|
|
‘≥льм показуЇ, ¤к јмерика перетворилас¤ в довершене суcп≥льство споживач≥в. ўороку середн≥й американець використовуЇ 20 тонн природних ресурс≥в. Ќа см≥тник в≥дправл¤ють 7 м≥льйон≥в автомоб≥л≥в. ѕорожн≥х алюм≥н≥Ївих слоњк≥в ви стачило б дл¤ виготовленн¤ 6000 аеробус≥в. Ѕагато американц≥в шукають вих≥д ≥з споживацькоњ ейфор≥њ. –ух за Ђдобров≥льну простотуї став одним ≥з значних ¤вищ 90-х рок≥в.
—Ўј, 56 хвилин –ежисер: ƒжон де √рааф |
|
|
7-2 |
|
«елен≥ долари |
|
|
« останн≥ 200 рок≥в промислов≥сть завдала серйозноњ шкоди планет≥. ер≥вники найб≥льших промислових корпорац≥й св≥ту: Ђ‘ольксвагенї, Ђƒюпонї, ЂЌовотексї, - обговорюють проблеми в≥дпов≥дальност≥ великих б≥знесмен≥в ≥ про мисливц≥в за стан навколишнього середовища.
‘≥льм може зац≥кавити кер≥вник≥в ≥ спец≥ал≥ст≥в.
¬еликобритан≥¤ - јвстрал≥¤, 54 хвилини –ежисери: √абр≥ель слл≥, Ќ≥к ’арт-¬≥ль¤мс |
|
|
7-3 |
|
¬≥двоюванн¤ часу - прац¤ майбутнього |
|
|
«а 150 рок≥в ери ≥ндустр≥ал≥зац≥њ продуктивн≥сть прац≥ зросла
в 20 раз≥в. –обочий час скорочуЇтьс¤. ѕрац¤ зникаЇ. Ћюди втрачають основу свого ≥снуванн¤. јвтори переконан≥: це стало можливим завд¤ки нестримному споживанню природних ресурс≥в. Ђ≈поху споживанн¤ї повинна зам≥нити Ђепоха в≥дтворенн¤ї. „исте пов≥тр¤, чисте вода, незаймана природа - ось основа нових у¤влень про добробут, ¤к≥ повернуть прац≥ њњ споконв≥чну ц≥нн≥сть.
Ќ≥меччина, 1996 30 хвилин –ежисер: –юд≥гер ћерсдорф |
|
|
7-4 |
|
ѕригода зеленоњ стружки (ѕап≥р) |
|
|
«а 20 рок≥в св≥тове виробництво паперу подвоњлос¤. ожна стад≥¤ Ђпаперовоњї технолог≥њ завдаЇ шкоди навколишньому середовищу: щоб одержати стружку, вирубують л≥си, виробництво целюлози даЇ небезпечний поб≥чний продукт - д≥оксин, ростуть гори паперових в≥дход≥в. япон≥¤ - один ≥з л≥дер≥в св≥тового виробництва паперу. —ировину дл¤ своЇњ паперовоњ промисловост≥ ¤понц≥ завоз¤ть з јвстрал≥њ. √инуть австрал≥йськ≥ евкал≥птов≥ л≥си.
јвстрал≥¤, 50 хвилин –ежисер: “ревор √рехем |
| 8. |
«доров'¤ ≥ навколишнЇ середовище |
|
|
8-1 |
|
...“а ≥нш≥ досл≥ди |
|
|
Ўтучне запл≥дненн¤, генна ≥нженер≥¤, молекул¤рна б≥олог≥¤ - ц≥ пон¤тт¤ ув≥йшли в наше житт¤ пор≥вн¤но недавно, але вже над≥йно зайн¤ли в ньому своЇ м≥сце. Ѕагато досл≥дник≥в вважають, що ц≥ методи в≥дкривають перед людством небувал≥ можливост≥. «вичайно, можна зрозум≥ти бажанн¤ шл¤хом коригуванн¤ ген≥в позбавити людей хвороб, дати њм достатню к≥льк≥сть продукт≥в харчуванн¤, п≥двищити њхн≥й ≥нтелект, -словом, вир≥шити буквально вс≥ людськ≥ проблеми, - але хто знаЇ заздалег≥дь, до ¤ких насл≥дк≥в це може призвести...
‘≥льм зац≥кавить студент≥в, викладач≥в, спец≥ал≥ст≥в ≥ член≥в природоохоронних громадських орган≥зац≥й.
Ќ≥меччина, 58 хвилин –ежисери: ƒжул≥ан √≥сслер, ћ≥р≥ам ун≥те |
|
|
8-2 |
|
–ак, навколишнЇ середовище ≥ спос≥б житт¤ |
|
|
–ак починаЇтьс¤ з незначних порушень генетичноњ ≥нформац≥њ. √енн≥ мутац≥њ, ¤к≥ повторюютьс¤, можуть призвести до цього захворюванн¤. ѕричини бувають р≥зн≥, основн≥ уже в≥дом≥; неправильне харчуванн¤, пал≥нн¤, алкоголь, зловживанн¤ сонцем, рад≥ац≥¤, вплив бензолу ≥ к≥пт¤ви, що викидаютьс¤ в пов≥тр¤ автомоб≥л¤ми. „и можна зменшити ризик захворюванн¤ на рак? Ќа це запитанн¤ в≥дпов≥дають учен≥ л≥н≥ки грудних захворювань ≥з √ейдельбергу, ѕотсдамського ≥нституту харчуванн¤ та ≥нш≥ спец≥ал≥сти.
Ќ≥меччина,1996 43 хвилини –ежисер: ƒ≥тер Ўтенгель |
|
|
8-3 |
|
≈поха генноњ ≥нженер≥њ: ѕатент на житт¤ |
|
|
ћожлив≥сть патентуванн¤ штучно створених живих орган≥зм≥в
≥ њх комерц≥йного використанн¤ стаЇ сьогодн≥ предметом найгостр≥ших дискус≥й. ‘≥льм показуЇ тварин, зм≥нених методами генноњ ≥нженер≥њ, ≥ наводить аргументи прихильник≥в ≥ супротивник≥в патентуванн¤. “им часом учен≥ вже близьк≥ до остаточного розшифровуванн¤ гена людини, що теж може стати предметом куп≥вл≥ - продажу ≥ найвитончен≥ших форм ман≥пулюванн¤ або дискрим≥нац≥њ.
Ќ≥мечина,1996 29 хвилин –ежисер: ћанфред ћоль |
| 9. |
–ад≥ац≥¤ |
|
|
9-1 |
|
ядерне танго |
|
|
14 вересн¤ 1954 року за 700 к≥лометр≥в в≥д ћоскви 50 000 солдат≥в ≥ оф≥цер≥в пройшли через еп≥центр ¤дерного вибуху. ” ф≥льм≥ використана велика к≥льк≥сть к≥но матер≥ал≥в епохи гонки ¤дерних озброЇнь.
–ос≥¤ 1993 65 хвилин –ежисер: ¬≥ктор Ѕутурл≥н. |
|
|
9-2 |
|
Change |
|
|
‘≥нл¤нд≥¤ р¤туЇтьс¤ в≥д рад≥оактивних в≥дход≥в, в≥дправл¤ючи дешеву переробку в –ос≥ю. јктив≥сти Ђ√р≥нп≥сї влаштовують на рос≥йсько-ф≥нському кордон≥ демонстрац≥ю проти експорту ¤дерних в≥дход≥в. ‘≥нська пол≥ц≥¤ розган¤Ї демонстрант≥в. “им часом рос≥йськ≥ контрабандисти регул¤рно вивоз¤ть рад≥оактивн≥ матер≥али на «ах≥д...
–ос≥¤ 1994, 14 хвилин –ежисер: ќлександр исельов |
| 10. |
≤н≥ц≥атива |
|
|
10-1 |
|
∆≥нки јралу |
|
|
јральське море колись було горд≥стю ÷ентральноњ јз≥њ. јле непродуманий в≥дв≥д р≥к, що живл¤ть јральське море ≥ зрошують бавовн¤н≥ плантац≥њ, призв≥в до еколог≥чноњ катастрофи. јрал в≥дступив в≥д своњх перв≥сних берег≥в на третину.
азахське м≥сто јральськ, що донедавна було енерг≥йним портом, сьогодн≥ знаходитьс¤ за 80 к≥лометр≥в в≥д мор¤. олишн≥ рибалки залишилис¤ без роботи, а грош≥ заробл¤ють ж≥нки. ќб'Їднавшись у кооперативи, вони шиють од¤г ≥ тчуть килими.
¬еликобритан≥¤, 1995 14 хвилин –ежисер: р≥стофер ’ук. |
|
|
10-2 |
|
ћи - люди |
|
|
¬ усьому св≥т≥ прост≥ люди переход¤ть до р≥шучих д≥й на захист навколишнього середовища. ≤нд≥йськ≥ рибалки виступають проти безконтрольного лову риби ≥ноземними флотил≥¤ ми. ” Ќ≥гер≥њ п≥вм≥льйонний народ ќгони в≥двойовуЇ своњ земл≥, захоплен≥ нафтовою компан≥Їю ЂЎеллї. ѕлем'¤ ≥нд≥анц≥в ембера захищаЇ джунгл≥ јмазонки в≥д вирубуванн¤. ћешканц≥ п≥вденноафриканського ѕонголенда освоюють еколог≥чне с≥льське господарство.
¬еликобритан≥¤, 1995, 30 хвилин –ежисер: ћарк де Ѕофор. |
|
|
10-3 |
|
–озпов≥дь про землю: ƒол¤ л≥су |
|
|
ћасове вирубуванн¤ троп≥чних л≥с≥в - одна з найгостр≥ших проблем захисту навколишнього середовища. ¬ усьому св≥т≥ прост≥ люди намагаютьс¤ протисто¤ти руйн≥вн≥й пол≥тиц≥ транснац≥ональних компан≥й, ¤к≥ нищать л≥си. ‘≥льм розпов≥даЇ про досв≥д народ≥в, житт¤ ¤ких традиц≥йно пов'¤зане з л≥сом. ” ѕеру й ≤ндонез≥њ л≥сов≥ Ђфермериї в≥дновлюють природну продуктивн≥сть вологих троп≥чних л≥с≥в. ¬ ”ганд≥ сел¤ни, висаджуючи дерева на схилах г≥р, запоб≥гають ероз≥њ ≥ в≥дновлюють л≥с на водод≥лах.
¬еликобритан≥¤, 1995, 30 хвилин –ежисер: ћарк де Ѕофор. |
|
|
10-4 |
|
ўо ефективн≥ше - гасло чи адвокат? |
|
|
”крањнська телекомпан≥¤ Ђјльтернативаї пропонуЇ дв≥ програми, присв¤чен≥ боротьб≥ простих людей за безпеку навколишнього середовища.
”крањна, 1998, 15 хвилин, 20 хвилин јвтор: ≤рина „мола |
|
|
10-5 |
|
Ћаб≥ринти права: ’то захистить ѕ≥вденно-бугський лиман? |
|
|
ѕ≥вдень ”крањни. ћиколањв. ѕ≥вденно-бугський лиман, берегова зона - рекреац≥йна зона, зона в≥дпочинку. –≥шенн¤ побудувати кал≥йний терм≥нал комплекс дл¤ перевантажуванн¤
≥ кал≥йних добрив - було прийн¤то в 1995 роц≥. ’то в цей ≥стор≥њ порушуЇ еколог≥чн≥ права громад¤н?
”крањна, 1998, 20 хвилин јвтор: ≤рина „мола |
|
|
10-6 |
|
Ћаб≥ринти права: «акон про воду |
|
|
к≥нц≥ XX стол≥тт¤ 20 в≥дсотк≥в населенн¤ п'Ї воду, ¤ка не
в≥дпов≥даЇ н≥¤ким стандартам.
”крањна, 1998, 14 хвилин јвтор: ≤рина „мола |
| 11. |
јн≥мац≥йн≥ ф≥льми |
|
|
11-1 |
|
якось в јвстрал≥њ |
|
|
–ев≥нн¤ динозавра в≥длунюЇ в джунгл¤х. ошлата ≥стота зростом, ¤к ведм≥дь, ≥ з головою слона обгризаЇ кору каучукового дерева, “асманський тигр вистежуЇ здобич. √≥гантський
¤щ≥р т¤гне своЇ семиметрове т≥ло через криваво-червону пилюку... ” ц≥й довг≥й ≥стор≥њ јвстрал≥йського континенту, в≥д зародженн¤ житт¤ до вигаданого далекого майбутнього, люд¤м в≥дведена дуже незначна роль. |
јвстрал≥¤, 1995, 26 хвилин –ежисер: Ќ≥к ’≥лл≥гос |
|
|
11-2 |
|
ѕ≥рати ст≥чних канав |
|
|
“ри веселих п≥рати, що схож≥ на звичайних пацюк≥в, пливуть
на паперовому кораблику з дощовим потоком уздовж м≥ських
вулиць. „ого т≥льки не зустр≥чають вони на своЇму шл¤ху: порожн≥ слоњки, пап≥р, гори недокурк≥в. «рештою, кораблик перетворюЇтьс¤ на л≥так, ≥ п≥рати покидають забруднену землю. |
Ќ≥меччина, 12 хвилин –ежисер: р≥ст≥на Ўиндлер. |
|
|
11-3 |
|
ѕошуки |
|
|
ѕ≥щана людина в≥дправл¤Їтьс¤ шукати воду. ѕересл≥дуючи невловиму краплю вологи, вона проходить через фантастичн≥ св≥ти - паперовий, кам'¤ний, зал≥зний. ¬решт≥-решт вона потрапл¤Ї в ту саму пустелю, з зв≥дки почалась њњ мандр≥вка...
Ќ≥меччина, 1996 12 хвилин –ежисер: “айрон ћонтгомер≥. |
|
|
11-4 |
|
“вор≥нн¤ |
|
|
јн≥мац≥йний ф≥льм в≥дображаЇ створенн¤ св≥ту ¤к посл≥довн≥сть асоц≥ац≥й, що нагадуЇ творчий акт у мистецтв≥. ѕ≥д час цього процесу виникають курйозн≥ труднощ≥. ” кульм≥нац≥й
ний момент, коли св≥т, нарешт≥, створений, ≥ його перш≥ мешканц≥ - тварини - рад≥ють ≥ сп≥вають, з'¤вл¤Їтьс¤ нова ≥стота.
–озвиток под≥й набуваЇ неспод≥ваний поворот.
Ќ≥меччина,1994 7 хвилин –ежисер:“омас ћайср-’ерманн |
|
|
11-5 |
|
’ельмут ќльсен |
|
|
¬есел≥ п≥сеньки ≥ чудов≥ малюнки ≥люструють с≥м коротких розпов≥дей про взаЇмов≥дносини маленького чолов≥чка ’ельмута ќльсена ≥з навколишн≥м середовищем.
ƒл¤ молодших школ¤р≥в.
ƒан≥¤, 1995
7 ф≥льм≥в по 2 хвилини –ежисер: Ћ≥ллер ћеллер. |
| 12. |
ѕрава д≥тей |
|
|
12-1 |
|
ѕрава д≥тей |
|
|
Ђ“ри м≥льйони рок≥в доросл≥ пригн≥чували д≥тей. якось вони написали книгу про те, що в д≥тей теж Ї права. јле в житт≥ усе залишалос¤ ¤к ≥ ран≥ше, поки один дорослий випадково не доторкнувс¤ до ц≥Їњ книги. ¬≥н перетворивс¤ в дитину ≥
заприс¤гс¤ розпов≥сти про книгу вс≥м д≥т¤м...ї. —ер≥¤ з 20 коротких ≥грових ф≥льм≥в (12 ≥з них перекладен≥ рос≥йською мовою) присв¤чена онвенц≥њ 00Ќ з прав д≥тей, прийн¤тоњ в1989 роц≥.
Ќ≥меччина,1996 12 ф≥льм≥в по 12 хвилин –ежисери: √абр≥ель ƒежене, јлехандро Ћегасп≥,
Ћюк ћак Ѕейн, аспар ’арлан та ≥нш≥ |
| 13. |
ѕетер Ћюст≥нг |
|
|
13-1 |
|
” самому центр≥ под≥й: јльтернативна енерг≥¤ |
|
|
ѕетер збираЇтьс¤ посн≥дати. јле шматочок хл≥ба в тостер≥
перетворивс¤ на вуглик. ÷е наштовхуЇ ѕетера на думку проте, що т≥ло людини, у принцип≥, влаштоване так само, ¤к теплова електростанц≥¤. ѓжа згор¤Ї, вив≥льн¤Їтьс¤ енерг≥¤, ≥ вид≥л¤Їтьс¤ вуглекислий газ. —правжн≥ теплоелектростанц≥њ виробл¤ють енерг≥ю, споживаючи величезну к≥льк≥сть вуг≥лл¤ ≥ нафти. «апаси палива на «емл≥ обмежен≥. ѕетер замислюЇтьс¤, де знайти ≥нш≥ джерела енерг≥њ. ¬≥н винаходить сон¤чно-в≥тр¤ного птаха, показуЇ, ¤к д≥ють сон¤чн≥ батарењ ≥ в≥тров≥ генератори. ≤ починаЇ перебудовувати св≥й тостер.
Ќ≥меччини,1991 24 хвилини –ежисер: ¬ольфганг Ћюненшлос≥ |
|
|
13-2 |
|
” самому центр≥ под≥й: ѕов≥тр¤ - усе ≥ н≥що |
|
|
ѕетер Ћюст≥г р¤туЇтьс¤ в≥д вогкост≥ ≥ негоди в теплиц≥. ¬≥н
замислюЇтьс¤ над тим, що таке вологе пов≥тр¤, сухе пов≥тр¤,
гарне пов≥тр¤, пов≥тр¤ взагал≥.
ѕов≥тр¤ - це не порожнеча. ¬оно може переносити запахи,
п≥дн≥мати л≥таки, передавати звуков≥ коливанн¤... –озм≥рковуючи про те, ≥з чого воно складаЇтьс¤ ≥ ¤ку роль в≥д≥граЇ в
нашому житт≥, ѕетер вир≥шуЇ влаштувати усередин≥ своЇњ теплиц≥ замкнутий кругооб≥г пов≥тр¤. јле н≥чого не виходить: опаленн¤, плита ≥ лампи споживають набагато б≥льше кисню, н≥ж можуть виробити дек≥лька рослин, що ростуть у теплиц≥.
ўоб впустити св≥же пов≥тр¤, ѕетер в≥дчин¤Ї двер≥. ѕроблему вир≥шено. јле в атмосфер≥ «емл≥ немаЇ р¤т≥вних дверей, ¤к≥
ми змогли б в≥дчинити, коли наш≥ електростанц≥њ, фабрики й автомоб≥л≥ використають увесь кисень планети.
Ќ≥меччина, 1999 24 хвилини –ежисер: ¬ольфганг “айхерт |
|
|
13-3 |
|
” самому центр≥ под≥й: у супермаркет≥ |
|
|
” великому супермаркет≥ багато р≥зних товар≥в. ”с≥ вони гарно упакован≥. оли ми щось купуЇмо, то мусимо платити ≥ за упаковку. ѕетер Ћюст≥г вир≥шив провести експеримент: в≥докремити упаковку в≥д товару - р≥знобарвних пл≥вок, коробочок ≥ стаканчик≥в ви¤вилос¤ б≥льше, н≥ж продукт≥в. „и не забагато упаковки? ƒл¤ њњ виготовленн¤ необх≥дн≥ сировина й енерг≥¤. ўодн¤ в Ќ≥меччин≥ виготовл¤ють 20 м≥льйон≥в пластикових стаканчик≥в. ƒл¤ цього потр≥бно ст≥льки енерг≥њ, що њњ вистачило б дл¤ опаленн¤ ц≥лого м≥ста. р≥м того, упаковка - це см≥тт¤. ўодн¤ на м≥ськ≥ см≥тники вивоз¤ть тис¤ч≥ тонн в≥дход≥в. якщо њх спалити, то можуть утворитис¤ отруйн≥ речовини, збер≥гати - теж небезпечно. „и можна об≥йтис¤ без упаковок? - запитуЇ ѕетер.
Ќ≥меччина,
1990 24 хвилини –ежисер: ¬ольфганг Ћюненшлост. |
|
|
13-4 |
|
” самому центр≥ под≥й: ислотн≥ дощ≥ |
|
|
„ому в л≥с≥ сосни втрачають хвою, а на н≥й з'¤вл¤ютьс¤ темн≥ пл¤ми? „ому в м≥стах руйнуютьс¤ м≥цн≥ ст≥ни бетонних будинк≥в? ѕричина одна: забрудненн¤ пов≥тр¤. ѕетер Ћюст≥г розпов≥даЇ про те, чому виникають кислотн≥ дощ≥ ≥ до ¤ких насл≥дк≥в вони призвод¤ть.
Ќ≥меччина,
1989 24 хвилини –ежисер: ¬ольфганг “айхерт. |
|
|
13-5 |
|
” самому центр≥ под≥й: Ќа см≥тнику |
|
|
—ьогодн≥ ѕетер прибираЇ. як багато непотр≥бних речей! ўо з ними робити? олись см≥тт¤ викидали просто на вулицю. “епер його вивоз¤ть спец≥альн≥ машини. ѕетер рушаЇ на см≥тник. „ому тут такий жахливий смор≥д? ¬и¤вл¤Їтьс¤, у см≥ттЇвих купах з'¤вл¤ютьс¤ отруйн≥ речовини, ¤к≥ можуть потрапити у ірунтов≥ води. “ому при буд≥вництв≥ котлован≥в дл¤ см≥тт¤ споруджують спец≥альну герметичну систему ≥ труби, дл¤ в≥дводу газ≥в ≥ води. јле гора см≥тт¤ росте ≥ ѕетер побоюЇтьс¤: ¤кщо планета стане см≥тником, де ж ми будемо жити?
Ќ≥меччина 1991 24 хвилин≥ –ежисер ¬ольфанг Ћюненшлос. |
|
|
13-6 |
|
” самому центр≥ под≥й: Ќафта |
|
|
Ќа бензоколонц≥ немаЇ бензину ≥ ѕетеру Ћюст≥гу доводитьс¤ чекати. ¬≥н думаЇ про те, зв≥дки беретьс¤ бензин, ≥ ¤к люди жили ран≥ше, не використовуючи нафту. ѕетер вражений, д≥знавшись, ск≥льки нафти щодн¤ ми споживаЇмо. „и надовго њњ вистачить - дл¤ нашого затишного житт¤ з л≥таками, автомоб≥л¤ми, теплими будинками ≥ зимовими басейнами? „ий розумно ми витрачаЇмо енерг≥ю? оли машину заправлено, у ѕетера вже Ї к≥лька ≥дей...
Ќ≥меччина,
1991 30 хвилин –ежисер: ¬ольфгаш Ћюненшлос |
|
|
13-7 |
|
” самому центр≥ под≥й: ≈роз≥¤ |
|
|
≈кспериментуючи з кам≥нн¤м ≥ п≥ском, ѕетер Ћюст≥г хоче
зрозум≥ти, ¤к виникають ландшафти. ѕрирод≥ потр≥бно дуже багато часу, щоб створити ландшафт, а людина за допомогою
машин ≥ х≥м≥чних засоб≥в робить це дуже швидко. јле часто таке втручанн¤ призводить до руйнац≥њ ірунту - ероз≥њ. √≥рський пейзаж, глетчер, прозорий струмок, кв≥ти... «а д≥ло боретьс¤ людина; машини зн≥мають шари ірунту, корчують дерева. –езультат - ероз≥¤ ірунту, б≥да рослинам, шкода ландшафту.
Ќ≥меччина, 1988 30 хвилин –ежисер:’анс-’енн≥нг
Ѕоргельт |
|
|
13-8 |
|
ульбаба: ¬ода - не скр≥зь |
|
|
Ќа ≥спанському курорт≥ ≈ль-Ѕокад≥льо, де нестача пр≥сноњ води, ѕетер зустр≥чаЇ свого сус≥ду, ¤кий хоче розбагат≥ти на продаж≥ лимонаду. ƒл¤ цього потр≥бна питна вода. ѕетер намагаЇтьс¤ одержати њњ з пов≥тр¤, опр≥снюЇ солону морську
воду, ≥, нарешт≥, т¤гне на буксир≥ айсберг з јрктики. √л¤дач≥ д≥знаютьс¤ про зрошувальн≥ системи, про опр≥снювальн≥
≥ установки, про технолог≥ю виробництва лимонаду. ™ в≥дпов≥дь ≥ на питанн¤: чому, п'ючи солону воду, можна померти ≥ в≥д спраги?
Ќ≥меччина,
1988 30 хвилин –ежисер: лаус Ћандз≥ттель |
|
|
13-9 |
|
ульбаба: ∆уки - ум≥льц≥ |
|
|
™гипетський амулет у вигл¤д≥ жука-скарабе¤, подарований
ѕетеру ƒюст≥гу, схоже, приносить нещаст¤. ѕетер намагаЇтьс¤ з'¤сувати, в чому тут справа, ≥ д≥знаЇтьс¤ про дивовижне
житт¤ гнойових жук≥в усередин≥ купи гною. «рештою, ѕетер
починаЇ дивитис¤ на цих комах ≥ншими очима ≥ розум≥Ї, що
без них ми б по вуха загрузли в екскрементах.
Ќ≥меччина, 1994 30 хвилин –ежисер: ’аннес Ўпр≥нг |
|
|
13-10 |
|
ульбаба: ѕетер використовуЇ енерг≥ю сонц¤ |
|
|
ѕетер Ћюст≥г дивитьс¤ на сонце. ¬≥н розм≥рковуЇ про можлив≥сть використовувати енерг≥ю —онц¤ ≥ робить багато винаход≥в. р≥м того, ѕетер розпов≥даЇ про середньов≥чного чар≥вника ћерл≥на, ¤кий передбачив сон¤чне затемненн¤, аби уникнути в'¤зниц≥, про вади виробництва енерг≥њ з вуг≥лл¤ ≥ нафти, про фантастичну сон¤чну електростанц≥ю, побудовану у ‘ранц≥њ.
Ќ≥меччина, 1988 30 хвилин –ежисер: ’анс-’енн≥нг Ѕоргельт |
|
|
13-11 |
|
Ўкола без см≥тт¤, або „ерв'¤к учить школу |
|
|
”чн≥ одн≥Їњ з шк≥л Ќ≥меччини вир≥шили скоротити к≥льк≥сть
см≥тт¤, ¤ке вони щодн¤ викидають. ¬≥дтак д≥ти не беруть у
школу њжу в одноразових пластикових упаковках, а орган≥чн≥
залишки переробл¤ють на компост. ¬≥др≥знити Ђгарнеї см≥тт¤
в≥д Ђпоганогої допомагаЇ школ¤рам дощовий черв'¤к, що живе в одному з клас≥в. ”се, що придатне йому дл¤ њж≥, може
стати ірунтом. ƒ≥ти не т≥льки учатьс¤ сам≥, але й учать своњх
батьк≥в.
Ќ≥меччина,
1994 25 хвилин –ежисер: ћарина ‘орлоп-Ѕелл |
