|
|
1.Всесвітній затор
Якщо ви колись безконечно кружляли автомобілем, шукаючи місце для стоянки, то вас не потрібно переконувати, що навіть коли машина — річ добра, то про завелику їх кількість на запруджених вулицях цього не скажеш. І якщо ви колись потрапляли в полон страшенної пробки, то знаєте, як розстроює непорушне чекання у транспорті, що має вас везти.
У 1950 році лише у Сполучених Штатах Америки на кожних 4 чоловіки припадала
1 машина. До 1974 року цього рівня досягнули Бельгія, Великобританія, Італія, Нідерланди, Німеччина, Франція й Швеція. Але на той час у США ця цифра підскочила: 1 машина вже припадала майже на кожних 2 чоловіки. Нині Німеччина й Люксембург мають один автомобіль на кожних
2 своїх мешканців. А Бельгії, Великобританії, Італії, Нідерландам і Франції вже не далеко до цієї цифри.
Більшість великих міст світу перетворюються у велетенські стоянки. Приміром, у столиці Індії — Новому Делі на час здобуття незалежності 1947 року налічувалося 11 000 машин та ваговозів. У 1993 році ця цифра перейшла за 2 200 000! Астрономічний зріст, але «до кінця цього сторіччя ця цифра має подвоїтися», твердить журнал «Тайм».
Тим часом у Східній Європі, де на душу населення припадає в чотири рази менше
автомобілів, порівняно із Західною Європою, проживає близько 400 мільйонів потенційних покупців. За декілька років ситуація у Китаї, що славиться 400 мільйонами велосипедів, зміниться. За повідомленнями 1994 року, до кінця сторіччя «уряд планує швидко збільшити випуск автомобілів» від 1,3 мільйона автомобілів за рік до 3 мільйонів.
|
|
|