|
|
–≥зноман≥тн≥сть гине
«емл¤ сповненна житт¤ у вс≥й його р≥зноман≥тност≥. ¬исл≥в "б≥олог≥чне р≥зноман≥тт¤", або скорочено "б≥ор≥зномањтт¤", об'ЇднуЇ вс≥х представник≥в живоњ природи: в≥д найменшоњ бактер≥њ до г≥гантськоњ секвоњ, в≥д дощового хробака до орла.
Ќа жаль, хоч ¤к≥ чудов≥ та р≥зноман≥тн≥ форми житт¤, чимало досл≥дник≥в каже, що через людську д≥¤льн≥сть багато вид≥в починаЇ з тривожною швидк≥стю зникати. як же людина шкодить живому?
- –уйнуванн¤ природного середовища.
÷е основна причина вимиранн¤ вид≥в. ј способ≥в руйнуванн¤ безл≥ч: л≥сорозробки, г≥рнич≥ роботи, вирубка дерев п≥д пасовиська, а також буд≥вництво дамб ≥ автострад у м≥сц¤х незайманоњ природи. ≈косистеми зменшуютьс¤, ≥ представники тваринного рослинного св≥ту втрачають засоби, необх≥дн≥ дл¤ виживанн¤. Ќа шл¤хах м≥грац≥њ постають перешкоди. «меншуЇтьс¤ генетична р≥зноман≥тн≥сть.
- —торонн≥ види.
оли людина впроваджуЇ в екосистему новий вид, в≥н може захопити н≥ш≥, ¤к≥ ран≥ше займали м≥сцев≥ види. „ужинець також здатний викликати в екосистем≥ так≥ зм≥ни, що просто вит≥снить туб≥льн≥ види, або ж, наприклад, занесе хвороби, до ¤ких т≥ не мають оп≥рност≥. ќсобливо важко адаптуватис¤ й вижити остр≥вним мешканц¤м, оск≥льки вони довгий час ≥снували в ≥зол¤ц≥њ ≥ не стикалис¤ з новими видами. “иповий приклад цього - "водорость-убивц¤" Caulerpa taxifolia, ¤ка нищить ≥нш≥ види орган≥зм≥в у —ередземному мор≥. ¬она випадково потрапила у прибережн≥ води ћонако й тепер поширюЇтьс¤ по морському дну. ¬одор≥сть токсична ≥ природн≥ вороги њњ нев≥дом≥.
- Ќадм≥рне використанн¤ ресурс≥в.
« ц≥Їњ причини на планет≥ вже зникло к≥лька вид≥в. ласичний випадок - мандр≥вний голуб, јмериканський б≥зон, що мало не зник повн≥стю з вини мисливц≥в та ≥н.
- «б≥льшенн¤ населенн¤ «емл≥.
” середин≥ XIX стор≥чч¤ на наш≥й планет≥ проживало м≥ль¤рд людей. „ерез п≥втора стол≥тт¤ к≥льк≥сть жител≥в «емл≥ зросла до п'¤ти м≥ль¤рд≥в. ≤ люди захвилювалис¤, чи не забракне засоб≥в дл¤ ≥снуванн¤. ўороку людська попул¤ц≥¤ зб≥льшуЇтьс¤, а представники флори ≥ фауни зникають з тривожною швидк≥стю.
- «агроза глобального потепл≥нн¤.
«г≥дно з ћ≥жнародною ком≥с≥Їю з питань кл≥матичних зм≥н, прот¤гом цього стор≥чч¤ температура може зрости на 3,5 градуси за ÷ельс≥Їм. ј дл¤ де¤ких вид≥в це ви¤витьс¤ надто швидким стрибком, ≥ вони просто не матимуть шансу вижити. Ќа думку досл≥дник≥в, одн≥Їю з основних причин смерт≥ коралових риф≥в (притулку величезноњ к≥лькост≥ морських вид≥в) Ї власне потепл≥нн¤ води. Ќауковц≥ кажуть, що п≥двищенн¤ р≥вн¤ мор¤ на один метр може знищити значну частину прибережноњ зони заболочених д≥л¤нок, де вируЇ б≥орозмањтт¤. ƒехто вважаЇ, що глобальне потепл≥нн¤ вплине на крижаний покрив √ренланд≥њ та јнтарктики. ј ¤кщо в≥н розтане, може настати еколог≥чна катастрофа.
|
|
« кою швидк≥стю зникають види?
|
Ќа «емл≥ нал≥чуЇтьс¤ близько п≥втора м≥льйона вид≥в, ¤ким вже дали назву. јле ≥снуЇ багато вид≥в нам нев≥домих. «агальне число, очевидно складаЇ 5-15 м≥льйон≥в. “ож б≥льш≥сть вид≥в вимре ще перед тим, ¤к њх опишуть ≥ дадуть њм назву. |
|
|
|